Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.06.2021 р. № 2431/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичної особи – підприємця і в межах компетенції повідомляє.

Фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи, який  планує надавати послуги за договорами комісії, просить надати просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

щодо визначення доходу платника податку при наданні послуг за договорами комісії;

щодо можливості автоматично утримувати комісію за комісійні послуги;

щодо визначення виду діяльності;

чи являється діяльність між платником податку (комісіонером) та суб’єктами підприємницької діяльності (комітентами) діяльністю із залученням субпідрядників.

Відповідно ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (п. 1 ст. 1013ЦКУ).

Згідно зі ст. 1015 ЦКУ за згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента.

Щодо визначення доходу платника податку при наданні послуг за договорами комісії

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ.

Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

До третьої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб'єктів господарювання, зокрема фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку першої - третьої груп.

Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пунктом 292.4 ст. 292 ПКУ визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6
ст. 292 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі якщо комісіонером одержується на свій розрахунковий рахунок від замовників оплату за отримані послуги, то сума таких коштів включаєтьсядо доходу фізичної особи – підприємця.

Щодо визначення виду діяльності

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (ст. 43 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Згідно зі ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (далі - КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.

Крім того, під час вибору виду діяльності, який планує здійснювати фізична особа - підприємець, додатково використовуються нормативно-правові акти Держспоживстандарту України та Держкомстату України, зокрема наказ Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності».

Отже, фізична особа - підприємець самостійно обираєвид діяльностівідповідно до КВЕД ДК 009:2010.

Щодо можливості автоматично утримувати комісію за комісійні послуги та чи являється діяльність між платником податку (комісіонером) та суб’єктами підприємницької діяльності (комітентами) діяльністю із залученням субпідрядників

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ПКУ передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим ПКУ, а також надають індивідуальні податкові консультаціїз питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Питання щодо можливості автоматично утримувати комісію за комісійні послуги та чи являється діяльність між платником податку (комісіонером) та суб’єктами підприємницької діяльності (комітентами) діяльністю із залученням субпідрядників не відноситься до компетенції ДПС.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.