Державна податкова служба України,керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),розглянула звернення фізичної особи – підприємця щодо отримання фізичною особі – підприємцем оплати у національній валюті України за надані послуги іноземним замовникам та використання платіжних систем для зарахування валютної виручки і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що є платником єдиного податку третьої групи і надає послуги іноземним замовникам, що знаходяться за межами України.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань: чи може така фізична особа – підприємець отримувати оплату за надані послуги іноземним замовникам на свій рахунок не у валюті, а у гривні; чи може фізична особа – підприємець для отримання оплати за надані послуги використовувати платіжні системи, які зареєстровані в Україні, (зокрема, LigPay, WayForPay, Fondiтощо), а також системи, які не зареєстровані в Україні, (зокрема,2Checkout, Payoneerтощо).
Згідно зі статтею 6 та статтею 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п.п. 292.5 ст. 292 Кодексу).
Згідно з п. 292.6 ст. 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платникаєдиногоподаткутретьоїгрупи, який є платникомподатку на доданувартість, датою отримання доходу є дата списаннякредиторськоїзаборгованості, за якою минув строк позовноїдавності.
Відповідно до п. 1 ст. 3Закону України від 21 червня 2018 року№ 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Згідно з п. 4 ст. 5 Закону № 2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України.
Таким чином, отримання фізичною особою – підприємцем валютної виручки від нерезидента у національній валюті Україні, із зарахуванням на відкритий банківський рахунок, у рамках виконання укладеного зовнішньоекономічного контракту, не є порушенням вимог Закону № 2473.
Водночас, оскільки Національний банк України відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» та Закону № 2473 визначає валютне регулювання та порядок здійснення валютних операцій, то з питань щодо здійснення розрахунків за допомогою платіжних систем з нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами, пропонуємо звернутись до Національного банку України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |