Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.06.2021 р. № 2501/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення представника щодо окремих норм податкового законодавства  і в межах компетенції повідомляє.

 Платник податків у зверненні повідомив, що у 2008 році між ….. і АТ «….» укладено кредитний договір.

У 2018 році … районним судом м. …. за позовом АТ «…» до …. про стягнення боргу, ухвалено рішення, яким у позові відмовлено.

Підставою для відмови у позові став пропуск АТ «….» строку позовної давності за вимогами про стягнення коштів за кредитом.

Разом з цим, у 2020 році між банком та платником податку укладено Договір про внесення змін та доповнень та прощення частини боргу за попереднім Кредитним договором, згідно якого банком здійснено зміну валюти зобов’язання  та анульовано частину основної суми боргу (кредиту).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію:

- чи виникає у нього зобов’язання з оподаткування та відображення у податковій декларації доходу у вигляді суми анульованого боргу з урахуванням того, що за вимогами АТ «…» сплинув строк позовної давності;

- якщо так, то які суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору мають бути сплачені платником податків  відповідно до інформації, наданої банком?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено  п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Разом з тим, відповідно до  п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУне вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

При цьому згідно із  ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогоюпрозахистсвогоцивільногоправаабоінтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦКУ).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята ст. 261 ЦКУ).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252 - 255 ЦКУ.

Таким чином, у разі якщо фінансовою установою (банком) здійснюється анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) за яким минув строк позовної давності, то з метою оподаткування сума такого основного боргу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податкувідповідно доп.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ  та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим, якщо фінансовою установою (банком) здійснено анулювання боргу до закінчення строку позовної давності (тобто строк позовної давності не минув), то сума такого основного боргу включається до доходу фізичної особи (боржника) з урахуваннямп.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ з відповідним оподаткуванням.

Водночас з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб необхідне детальне вивчення матеріалів (документів), що стосується цієї справи, зокрема рішення суду.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.