Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2021 р. № 2551/ІПК/26-15-07-07-01

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації від 17.05.2021 без номера (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 17.05.2021 № 365/ІПК) щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при наданні послуг з обробки фотографій, для обміну фотографіями з клієнтами за допомогою використовуючи мережу Інтернет – електронну пошту, (використовуючи  сервіс «WayForPay»(інтернет - еквайрінг) та в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями)
(далі - ПКУ) повідомляє.

Відповідно до запиту фізична особа-підприємець Бабіч Євген Олегович, перебуває на спрощеній системі оподаткування 3-ї групи ставка 5%. Платник звернувся з проханням надати відповідь на наступне питання:

Чи є обов’язковим у разі досягнення в 2021 році обсягу доходу в 1 320 000 гривень, враховуючи що:

• місце проведення розрахунків та отримання послуг відсутне;
• оплата за послуги отримана на рахунки шляхом безготівкового переказу від ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за договором про організацію переказу грошових коштів?

Якою датою виписувати чек РРО/ПРРО (у разі обов’язкового використання РРО/ПРРО), якщо до електронного кабінету системи  «WayForPay» надходять електронні гроші і акумулюються в системі «WayForPay» на протязі трьох днів та на третій день за умови договору про організацію переказу грошових коштів, ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» переказує зібрані за три дні кошти на рахунок ФОП?

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 14.1.172 ¹ п. 14.1 статті 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Правовідносини у сфері застосування РРО та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюються ПКУ та Законом України від 06.07.1995 N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон N 265).

Чинна редакція Закону N 265 визначає правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

З урахуванням викладеного повідомляємо, що за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку другої - четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом та/або здійснення визначених Пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Кодексу видів діяльності.

Враховуючи види діяльності та обсяг доходу, що не перевищує визначений ПКУ, для цілей застосування РРО, Ви можете здійснювати свою господарську діяльність без застосування РРО при отриманні оплати, як в готівковій так і безготівковій формі.

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314) законодавство України не містить термінів/понять «сервіс переказу коштів» та «банківські системи дистанційного обслуговування». Водночас, як зазначено в роз’ясненні Національного банку України законодавство містить термін «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний за стосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що   зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями).

Відповідно роз’яснення Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314), до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо.

До «сервісів переказу коштів», на думку Національного банку України, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію  Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційного.

Звертаємо увагу, що у відповідності до пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Також зауважуємо, що дохід отриманий платником податків від здійснення господарської діяльності в безготівковій формі – відноситься до складу доходу, передбаченого пунктом  61 підрозділу  10 розділу ХХ ПКУ «Інші перехідні положення», та як наслідок застосування РРО у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати є обов’язковим.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив послугу з обробки фотографій, для обміну фотографіями з клієнтами і розрахунок за такі послуги було здійснено за допомогою онлайн-сервісу із використанням платіжних карток/електронних платіжних засобів, у тому числі через сервіс «WayForPay», у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, такі розрахункові операції здійснюються платником єдиного податку 3 групи - надавачем послуги із обов’язковим застосуванням РРО (ПРРО) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми.

При цьому, розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції та/або за місцем здійснення розрахунків за надані послуги. Також, у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товарів (послуг) та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Також зауважуємо, що дохід отриманий платником податків від здійснення господарської діяльності в безготівковій формі – відноситься до складу доходу, передбаченого пунктом  61 підрозділу  10 розділу ХХ ПКУ «Інші перехідні положення», та як наслідок застосування РРО (ПРРО) у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.