Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2021 р. № 2552/ІПК/26-15-07-07-01

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло запит на отримання податкової консультації без дати та номера (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 21.05.2021 № 383/ІПК) щодо використання РРО або ПРРО при наданні дистанційно послуг інформаційного характеру, в електронній формі через мережу Інтернет, оплата за послуги від клієнтів приймається через сервіси FONDY та/або WAYFORPAY, які зараховуються ФОП на розрахунковий рахунок та в порядку статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) повідомляє.

Відповідно до запиту фізична особа-підприємець Литовченко Андрій Володимирович, перебуває на спрощеній системі оподаткування 2-ї групи. Платник звернувся з проханням надати відповідь на наступне питання:

ФОП надає послуги безконтактно та доступ до інформації клієнтам надається лише в електронній формі, тобто місця розрахунків визначити неможливо, а оплата за послуги приймається виключно за допомогою електронних платіжних засобів.

Чи треба ФОП використовувати РРО або ПРРО після перевищення ліміту 1 млн. 320 тис. грн., враховуючи особливості проведення господарської діяльності та норм чинного законодавства, які зазначені вище?

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. п. 14.1.172 ¹ п. 14.1 статті 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Правовідносини у сфері застосування РРО та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюються ПКУ та Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Чинна редакція Закону № 265 визначає правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно зі статтею 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 9 Закону № 265 визначено випадки та умови, при яких суб’єкти господарювання можуть не застосовувати РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки, зокрема:

якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (пункт 12 статті 9 Закону № 265);

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення                           таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14 статті 9 Закону № 265)

при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України (пункт 6 статті 9 Закону № 265).

В той же час, відповідно пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ «Інші перехідні положення», у разі перевищення платником єдиного податку  другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314) законодавство України не містить термінів/понять «сервіс переказу коштів» та «банківські системи дистанційного обслуговування». Водночас, як зазначено в роз’ясненні Національного банку України законодавство містить термін «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний за стосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що   зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями).

Відповідно роз’яснення Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314), до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо.

До «сервісів переказу коштів», на думку Національного банку України, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmo№e, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію  Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційного.

Звертаємо увагу, що у відповідності до пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив послугу інформаційного характеру і розрахунок за таку послугу було здійснено за допомогою онлайн-сервісу із використанням платіжних карток/електронних платіжних засобів, у тому числі  через сервіси «Fondy» та/або «WayForPay», такі розрахункові операції здійснюються платником єдиного податку 2 групи - надавачем послуги із обов’язковим застосуванням РРО (ПРРО) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми.

При цьому, розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції та/або за місцем здійснення розрахунків за надані послуги. Також, у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товарів (послуг) та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Також зауважуємо, що дохід отриманий платником податків від здійснення господарської діяльності в безготівковій формі – відноситься до складу доходу, передбаченого пунктом  61 підрозділу  10 розділу ХХ ПКУ «Інші перехідні положення», та як наслідок застосування РРО (ПРРО) у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.