Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.06.2021 р. № 2561/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, щодо порядку коригування податкового кредиту покупця без отримання розрахунку коригування при зарахуванні попередньої оплати за один товар в рахунок оплати іншого товару, відповідальність за порушення граничних строків реєстрації розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство за Договором № 1 перерахувало Підприємству "Б" грошові кошти за товар. На підставі отриманої податкової накладної Товариством сформувано податковий кредит. Проте, товар у зазначений строк не було поставлено. Між Товариством та Підприємством "Б" підписано акт зарахування зустрічних вимог про зарахування дебіторської заборгованості по товару в рахунок погашення кредиторської заборгованості по іншому договору (Договір № 2).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення
яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного у порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Щодо питання 1, 2

Отже, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за Договором № 1 були визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість та надалі за домовленістю сторін дія договору припиняється, а попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за Договором № 2, то продавець - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2.

Такий розрахунок коригування до податкової накладної відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань, а для отримувача-покупця - підставою для зменшення податкового кредиту.

При цьому якщо за Договором № 2 товари/послуги уже були поставлені та на дату такої поставки ("першої події") постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів/послуг за Договором № 2 податкова накладна постачальником не складається.

Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за Договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів/послуг за Договором № 2 такі товари/послуги за договором № 2 поставлені не були, то на дату підписання такого документа продавець - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за договором № 2 ("перша подія") і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Щодо питання 3

Реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації та за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН визначено статтею 120¹ ПКУ.

Враховуючи вимоги пункту 52¹ підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, до платників податку на додану вартість не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120¹ ПКУ за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, передбаченого статтею 201 ПКУ, які вчинені ними протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).