Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2021 р. № 2575/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо особливостей застосування ставки ПДВ у розмірі 14 відсотків та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство придбало у лютому 2021 року насіння соняшника (код згідно УКТ ЗЕД 1206) зі ставкою податку на додану вартість в розмірі 20 відсотків. Податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у лютому 2021 року. Розрахунок за поставлений товар відбувся в квітні 2021 року. Зазначене насіння соняшника (код згідно УКТ ЗЕД 1206) Товариство має намір продати іншому контрагенту в травні 2021 року.

Законом України від 17 грудня 2020 року № 1115-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115) внесені зміни до ПКУ щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) регулюються статтями 187 та 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, податкові зобов’язання з податку на додану вартість за операціями з постачання товарів/послуг визначаються на дату виникнення першої події (друга подія не зумовлює у платника податкових наслідків у частині оподаткування податком на додану вартість). 

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою (пункти 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Відповідно до підпункту «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ ставка 14 відсотків застосовується при постачанні на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), за визначеними кодами УКТ ЗЕД, зокрема із продукції рослинництва - пшениці і суміші пшениці та жита (1001), жита (1002), ячменю (1003), вівса (1004), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння льону (1204 00), свиріпи або ріпаку (1205), соняшнику (1206 00), а також насіння та плодів інших олійних культур (1207) та цукрового буряку (1212 91).

Ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків застосовується до операцій з:

постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними підпунктом «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ), як виготовлених на митній території України, так і ввезених на митну територію України;

ввезення товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними підпунктом «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ), на митну територію України (крім операцій із ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 розділу V ПКУ).

Операції з вивезення товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними підпунктом «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ) за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Кодифікація товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складена та систематизована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Перелік таких кодів затверджено Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

Враховуючи викладене, ставка ПДВ у розмірі 14 відсотків застосовується до операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період з 1 березня 2021 року. Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань встановлені статтею 187 розділу V ПКУ.

Якщо перша подія за операцією з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції (зокрема, насіння соняшника, код згідно УКТ ЗЕД 1206), відбувається після 01.03.2021, то за даною операцією податкові зобов’язання нараховуються за ставкою 14 відсотків, незалежно від того, коли і за якою ставкою відбулося придбання такої продукції платником, що здійснює таке постачання.

При цьому, податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, складеної до 01.03.2021 із застосуванням ставки 20 відсотків, перерахунку не підлягає, обов’язку донарахування додаткових податкових зобов’язань виходячи з різниці між ставками не виникає. 

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.