Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2021 р. № 2626/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту та складання податкових накладних із зазначенням в ціні товару/послуги трьох і більше знаків після коми та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.  

Як зазначено у зверненні платника, постачальник зареєстрував податкові накладні, в яких ціна товарно–матеріальних цінностей вказана з трьома знаками після коми, а в акті прийому–передачі товарно–матеріальних цінностей ціна вказана з двома знаками після коми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)..

Отже, база оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому статтею 188 розділу V Кодексу, та обраховується шляхом множення кількості (об'єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ).

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Підпунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу визначено обов'язкові реквізити податкової накладної, до яких, зокрема, належить опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні та загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі –
Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307 у графі 6 податкової накладної зазначається кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг, у графі 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, у графі 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7), а в графі 11 - сума ПДВ (значення графи 11 обчислюється шляхом множення значення графи 10 на відповідне значення ставки податку).

Відповідно до пункту 4 Порядку усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.

Водночас підпунктом 5 пункту 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Підпунктом 9 пункту 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ. Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Для визначення розрахованих вартісних показників та кількісних показників податкової накладної застосовується правило математичного округлення, яке полягає у збільшенні відповідного знаку на «1» (одиницю, якщо наступний за ним знак, який скорочується, дорівнює або перевищує «5» (п'ять)).

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I - IX розділу А податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).

Отже, зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці товару/послуги з більше ніж двома знаками після коми не є порушенням Порядку заповнення податкової накладної або причиною зупинення чи відмови її реєстрації в ЄРПН.

Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в Кодексі.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Податкова накладна, складена постачальником товарів/послуг з дотриманням норм Кодексу та зареєстрована в ЄРПН, яка відповідає первинним (бухгалтерським) документам з операцією, є підставою для включення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил, встановлених Кодексом для формування податкового кредиту).  

Враховуючи вищевикладене та те, що для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту, є податкові накладні, отримані з ЄРПН, платник має право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, сформованих на підставі первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.