Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування положень п.п. 39².4.1 п. 39².4 ст. 39² Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якою встановлюються умови для звільнення від оподаткування доходів (прибутку) контрольованих іноземних компаній (КІК), та керуючись ст. 52 Кодексу,повідомляє.
Організація у зверненні зазначає про таке.
Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» Кодекс доповнено ст. 392, якою починаючи з 01.01.2022, запроваджуються нові об’єкти оподаткування, зокрема, прибуток контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), а також визначаються платники податку щодо прибутку такої компанії.
Так, відповідно до п.п. 392.1.1 п. 392.1 ст. 392Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.
Пунктом 392.2 ст. 392 Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею.
При цьому, норми ст. 392 Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролера.
Так, відповідно до п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п.п. 136.1 ст. 136 Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або
частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.
Отже, однією з обов’язкових умов щодо невключенняскоригованого прибутку КІК до бази оподаткування контролюючої особиє наявність між Україною та юрисдикцією КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або чинного договору про обмін податковою інформацією.
Разом з тим, існують юрисдикції, із якими Україна не підписала договір про уникнення подвійного оподаткування, однак Україна та такі юрисдикції є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VІІ (далі – Конвенція).
У зв’язку з чим, виникло питання:
1. Чи задовольняє умову, визначену п.п. «а» п.п. 392.4.1 п. 392.4 ст. 392 Кодексу та обставина, що Україна та держава реєстрації КІК є державами-підписантами Конвенції, і Конвенція набрала чинності для обох держав, відповідно до інформації з офіційного сайту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що доступна за веб-адресою?
2.Незважаючи на відсутність між Україною та деякими державами чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або чинного договору про обмін податковою інформацією чи задовольняє одну з обов’язкових умов щодо звільнення прибутку КІК від оподаткування факт набуття чинності для України та країни реєстрації КІК Конвенції?
Щодо питань 1, 2.
Конвенція є багатостороннім інструментом, який передбачає усі можливі формиадміністративного співробітництва між державами у податковій сфері, зокрема з метою боротьби з ухиленням від сплати податків та розмиванням податкової бази.Конвенція охоплює всі види податків, встановлює порядок обміну податковою інформацією між компетентними органами держав - учасниць Конвенції (включаючи обмін за запитом, спонтанний та автоматичний обмін), а також передбачає такі форми взаємної податкової співпраці, як проведення податкових перевірок за кордоном, здійснення одночасних податкових перевірок та надання допомоги в стягненні податків, а також при стягненні податкової заборгованості.
Наразі учасниками Конвенції є 141 юрисдикція. Для України, яка приєдналась до Конвенції, вона є чинною з 01.07.2009, в з01.09.2013 набув чинності Протокол про внесення змін і доповнень до Конвенції, ратифікований Законом України від 11.01.2013№ 21-VII.
Як зазначалось вище, відповідно п.п. «а» п.п. 39².4.1 п. 39².4 ст. 39² Кодексуоднією з умов невключенняскоригованого прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи є факт наявностіміж Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.
При цьому вказана норма Кодексу не містить пряме посилання на Конвенцію як про договір, наявність якого є підставою для звільнення від оподаткування, передбаченого цією нормою, і головне – в ній не вказується мета, задля якої існує необхідність в наявності договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією (оскільки мета застосування кожного з цих договорів, в тому чи іншому випадку, може суттєво відрізнятися одна від одної).
Отже вважаємо, що у разі відсутності між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, наявність лише чинної Конвенції не дає підстав щодо звільнення від оподаткування скоригованого прибутку КІК.
Разом із тимпитання, поставлені у зверненні, пов’язані із тлумаченням відповідних положень норм міжнародного права, зокрема щодо їх застосуванні у податковому законодавстві України.
При цьому, з врахуванням повноважень Міністерства фінансів України, що вирішення спірних питань, пов’язаних із неоднозначним трактуванням норм міжнародного податкового законодавства, складовою якого є Конвенція, з метою її практичного застосування, належить до компетенції Мінфіну, який є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової політики (Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375).
При цьому, відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |