X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2021 р. № 2568/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення          щодо оподаткування податком на прибуток операцій з нерухомим майном, при переході платника з єдиного податку за ставкою 3% на загальну систему оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і в межах компетенції повідомляє.

За інформацією, наданою у зверненні, ТОВ в 2018 році, як платник єдиного податку за ставкою 3%, здійснило продаж нерухомого майна. Нерухоме майно використовувалось у господарській діяльності ТОВ протягом періоду, який перевищував 1 рік.

З 01.01.2019 року Товариство перейшло на загальну систему оподаткування. Станом на початок 2021 року існує дебіторська заборгованість по розрахунках за продане майно.

У платника виникло питання: «чи поширюється дія п. 292.2 ст. 292 Кодексу при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на доходи платника податків, що перебуває на загальній системі оподаткування, отримані як оплата за нерухоме майно та земельні ділянки, продані під час перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме – чи зменшується база оподаткування на суму залишкової балансової вартості, що склалася на день продажу?»

Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Кодексу при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» положення п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 Кодексу виключено та натомість підрозділ 4 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктом 41.

Так, згідно з п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на доходи платника податків, що перебуває на загальній системі оподаткування, отримані як оплата за нерухоме майно та земельні ділянки, продані під час перебування на спрощеній системі оподаткування дія п. 292.2 ст. 292 Кодексу не поширюється.

Зокрема повідомляємо, що платник податку на прибуток, який з 01.01.2019 перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходів, отриманих на загальній системі оподаткування як оплату за продане нерухоме майно та земельні ділянки під час його перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.