Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2021 р. № 2642/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування благодійного фонду у статусі неприбуткової організації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.   

Згідно із запитом планується проведення операцій благодійного фонду, внесеного до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), з інвестування грошових коштів шляхом купівлі цінних паперів, у зв’язку з чим поставлено такі питання:

1. Чи має право благодійний фонд як благодійна неприбуткова організація інвестувати грошові кошти в цінні папери, а саме: придбати (купити) облігації внутрішньої державної позики або інші цінні папери?

2. Чи вважається операція з придбання (купівлі) благодійним фондом облігацій внутрішньої державної позики або інших цінних паперів нецільовим використанням активів у розумінні підпункту 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

3. У якому рядку Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, що є благодійним фондом, необхідно відобразити операцію з придбання (купівлі) облігацій внутрішньої державної позики або інших цінних паперів?

4. Яким чином благодійний фонд має покрити можливу різницю між вартістю придбання цінних паперів та вартістю їх продажу, якщо вартість продажу буде меншою за вартість придбання ? Чи є видатками на утримання благодійного фонду покриття цієї різниці за рахунок інших джерел доходів такого фонду?

5. У якому рядку Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, що є благодійним фондом, має відображатися покриття різниці між вартістю придбання цінних паперів та вартістю їх продажу?

Щодо питань 1 та 2    

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073).

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Як встановлено частинами першою та другою ст. 16 Закону № 5073, благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

При цьому, благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону № 5073).

Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою відповідно до п. 2 частини  першої ст. 1 Закону № 5073 слід розуміти добровільну особисту та/або майнову допомогу для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480).

Інвесторами в цінні папери, згідно з абз. сьомим частини другої ст. 2 Закону № 3480, є фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Тож, обов’язковими умовами перебування організації у статусі неприбуткової є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Отже, благодійна організація може здійснювати господарську діяльність  лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей, а тому проведення операцій з купівлі та продажу цінних паперів такою організацією не відповідає вимогам Закону № 5073.

Водночас, здійснення благодійним фондом у статусі неприбуткової організації інвестицій в цінні папери за рахунок доходів, отриманих такою організацією, є порушенням  вимог, встановлених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування організації у статусі неприбуткової, оскільки такі операції не є фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації та не пов’язані з реалізацією мети її діяльності.

Щодо питань 3 –5    

Відповідно до п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим підпункту 133.4.1 і підпунктом 133.4.2 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов'язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу для платників податку на прибуток.

Форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) затверджено наказом Міністерства фінансів України   від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України                     від 28.04.2017 № 469).

Відображення податкового зобов'язання, розрахованого виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів, здійснюється у частині ІІ Звіту.

Отже, у разі недотримання благодійним фондом у статусі неприбуткової організації вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.