Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.07.2021 р. № 2680/ІПК/99-00-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

Заявник звернувся до ДПС із наступними запитаннями:

1. Чи є ухвала суду про відкриття касаційного провадження підставою для відображення в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) зміни правового стану грошового зобов’язання, розрахункового контролюючим органом, як неузгодженого?

2. Чи правомірні дії працівників слідчих органів щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (далі – КК України), до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань на підставі акту перевірки платника податків при відсутності остаточного судового рішення у справі, а також проведення допиту в якості свідків посадових осіб підприємства, яке оскаржує рішення контролюючого органу?

3. Чи правомірні дії контролюючих органів в частині самостійного зарахування коштів, сплачених платником податків за поточними грошовими зобов’язаннями, в рахунок погашення податкового боргу, який виник з оскаржуваних ППР, за наявності відкритого касаційного провадження до ухвалення остаточного судового рішення у справі?

Щодо питання 1

Право на оскарження рішень, прийнятих контролюючими органами визначено статтею 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення (частини 1 та 2 статті 325 КАСУ).

Підпунктом 2 пункту 2 частини 4 розділу V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, встановлено, що залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається інформація з ухвали суду про відкриття провадження.

На підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

Інформація з інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову.

Враховуючи зазначене ухвала суду про відкриття касаційного провадження не є підставою для відображення в ІКП платника податків зміни стану грошового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом,
на неузгоджене.

Щодо питання 2

Відповідно до абзаців шостого та восьмого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (зі змінами) Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Пунктом 3 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, встановлено, що основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

З урахуванням вищезазначеного повідомляємо, що Державна податкова служба України не здійснює правоохоронних функцій, а тому вказане питання не відноситься до її компетенції.

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Також, пунктом 95.1 статті 95 ПКУ встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, контролюючі органи мають право здійснювати зарахування коштів, сплачених платником податків за поточними грошовими зобов’язаннями, в рахунок погашення податкового боргу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).