Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2017 р. № 1700/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту на підставі документів, визначених пунктом 201.1 1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), і, керуючись статтею 52 розділу ІІ ПКУ, та повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом «а» пункту 201.11 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

При цьому згідно з пунктом 201.11-1 статті 201 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний вести реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 201.11 розділу V ПКУ.

Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджено наказом Міністерством фінансів

України від 28.09.2015 №841, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.10.2015 за № 1248/27693 (далі - Порядок № 841).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 841 Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт) складається платником податку (підзвітною особою), то отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Таким чином підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, можуть бути належним чином оформлені документи, визначені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема транспортний квиток та/або готельний рахунок.

При цьому, оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі таких документів є дата подання Звіту.