Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2021 р. № 2593/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодооподаткування доходу у вигляді списаної заборгованостіі в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що  відповідно до умов договору позики надав фізичній особі грошові кошти. Проте зобов’язання по договору з повернення позики не були виконані.

У зверненні повідомлено, що членам кредитної спілки були надані фінансові кредити, за якими є прострочення погашення суми боргу понад
3роки.

Заявник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань визначення строку позовної давності за зобов’язаннями, порядку віднесення заборгованості до безнадійної заборгованості, оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у разі списання заборгованості за кредитним договором,виконання функцій податкового агента, поданняподатковогорозрахункусум доходу, нарахованого (сплаченого) на користьплатниківподатків – фізичнихосіб, і сумутриманого з них податку, а такожсумнарахованогоєдиноговнеску (далі – податковий розрахунок).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак, зокрема:

заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує
25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої
на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п. «ґ» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Слід зауважити, що відповідно до п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Проте для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст. 258 ЦКУ).

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи – резиденти.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено ст. 165 Кодексу, зокрема основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

сума заборгованостіплатникаподатку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовноїдавності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотківмісячногопрожитковогомінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січнязвітногоподаткового року, крімсумподатковоїзаборгованості, за якими минув строк позовноїдавностізгідно з розділом II Кодексу, щовстановлює порядок стягненнязаборгованості з податків, зборів і погашенняподаткового боргу. Фізична особа самостійносплачуєподаток з таких доходів та зазначаєїх у річнійподатковійдекларації(п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід, отриманийплатникомподатку як додаткове благо (крімвипадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у виглядіосновноїсуми боргу (кредиту) платникаподатку (крімсуми прощеного (анульованого) основного боргу платникаподатку за іпотечним кредитом в іноземнійвалюті, забезпечениміпотекоюжитловоїнерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за йогосамостійнимрішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовноїдавності, у разіякщойого сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про врученняабо шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику підпідпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Отже, сума заборгованості платника податку – фізичної особи за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, включається таким платником до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу на підставі п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексута оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа самостійносплачуєподаток з таких доходів та зазначаєїх у річнійподатковійдекларації.

Уразі якщо кредиторомза його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, анульовано (прощено) основну суму боргу (кредиту), то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. «д»п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу з відповідним оподаткуванням. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо зазначених доходів.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі - Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку до Порядку, заборгованість, за якою минув строк позовної давності у додатку 4ДФ податкового розрахунку відображаються податковим агентом під ознакою доходу «107», дохід у вигляді додаткового блага - під ознакою доходу «126».

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання. 

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.