Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.07.2021 р. № 2703/ІПК/26-15-04-02-16

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо порядкуоподаткування діяльності управителя багатоквартирного будинку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі –Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є управителем будинку та надає послуги з обслуговування житлових та нежитлових приміщень. Товариством відкрито в установі банку спецрахунок (ремонтний та резервний фонди), кошти на який перераховують мешканці будинку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу ІКодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначено Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417).

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (підпункт 7 пункту 1 статті 1 Закону № 417).

Управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (підпункт 8 пункту 1 статті 1 Закону № 417).

Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 (далі - Правила № 712).

Відповідно до пунктів 21 і 22 Правил № 712 у разі прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку та включення відповідних умов до договору управління управитель:

накопичує кошти на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку;

надає в оренду спільне майно багатоквартирного будинку;

встановлює сервітути щодо спільного майна багатоквартирного будинку.

У разі включення до умов договору управління обов'язку управителя, передбаченого пунктом 21 Правил № 712, управитель відкриває окремий банківський рахунок для приймання відповідних платежів (внесків на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна будинку, орендної плати, плати за сервітут) та проведення розрахунків за таким багатоквартирним будинком.

Кошти, розміщенні на такому рахунку, є власністю співвласників багатоквартирного будинку та використовуються виключно за цільовим призначенням.

Щодо оподаткування ПДВ

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пунктом 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, у разі, якщо здійснюване управителем (платником ПДВ) постачання товарів/послуг підпадає під поняття "постачання товарів" і "постачання послуг" у розумінні підпунктів 14.1.185 і 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу IКодексу, то операції управителя (платника ПДВ) з постачання таких товарів/послуг є об'єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене,операція із отримання управителем коштів на окремий банківський рахунок від співвласників багатоквартирного будинку виключно з метою накопичення і подальшого перерахунку іншим суб'єктам господарювання за певні види послуг (робіт) не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі кошти не є оплатою вартості товарів/послуг, що постачаються безпосередньо управителем.

У випадку встановлення управителем для співвласників багатоквартирного будинку окремої плати за надані ним послуги (у тому числі за послуги із організації виконання і замовлення певних видів послуг (робіт) в інших суб'єктів господарювання та/або послуги із перерахування, отриманих від співвласників багатоквартирного будинку, коштів суб'єктам господарювання, що фактично постачають такі окремі види послуг (робіт)), в управителя (платника ПДВ) виникає об'єкт оподаткування ПДВ, виходячи із вартості поставлених управителем послуг.

Щодо оподаткування податком на прибуток

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 розділу ІІ Кодексу).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

 Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, з питання порядку формування в бухгалтерському обліку доходів та витрат в зв’язку з надходженням коштів на спецрахунок  ремонтного та резервного фонду, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.