Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.07.2021 р. № 2713/ІПК/26-15-04-02-16

Головне  управління  ДПС у м. Києві  розглянуло звернення щодо правомірності формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством перераховано 50% авансу (25 000,00 грн.) за  дві позиції комплектації згідно виписаного Постачальником рахунку на загальну суму 50 000,00 грн.. Постачальник виписав податкову накладну, зазначивши кількість по 50% по кожній позиції. Згодом відбулося відвантаження  першої позиції в повному обсязі (20 000,00 тис. грн.), на підставі цієї події виписано та своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на 50% вартості першої позиції (10 000,00 грн.).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 розділу V Кодексу).

Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V Кодексу).

Враховуючи зазначене, податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань (дату першої події) окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.

Поряд з цим слід зазначити, постачальник та покупець товарів/послуг мають самостійно визначити порядок оплати продукції: чи попередня оплата здійснюється у розмірі вартості кожної одиниці продукції, передбаченої договором, чи у розмірі від вартості усієї продукції, визначеної договором. У кожному з цих випадків податкова накладна складається на суму попередньої оплати із зазначенням фактичної кількості продукції, за яку здійснено таку попередню оплату.

У ситуації, описаній у зверненні, часткова попередня оплата за продукцію є першою подією за операцією з її постачання, на дату якої складено податкову накладну виходячи з суми такої попередньої оплати. У разі, якщо на дату відвантаження продукція, яка фактично постачається, оплачена не повністю, то відвантаження такої продукції також є першою подією, на дату якої має бути складена податкова накладна виходячи з різниці між сумою попередньої оплати за таку продукцію та її повною вартістю.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що підставою для Товариства (покупця) на включення сум податку до складу податкового кредиту є податкова накладна, складена постачальником (платником ПДВ) та зареєстрована в ЄРПН, у тому числі, складена у випадку відвантаження першої позиції в повному обсязі  на різницю між сумою попередньої оплати та її повною вартістю.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.