Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2017 р. № 1708/ІПК/20-40-12-04-14

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло запит про надання податкової консультації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 23 лютою 2006 року № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон № 3480) вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Механізм коригування фінансового результату до оподаткування на різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів визначено п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 Кодексу встановлено, що положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються, зокрема на:

операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;

операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними.

Отже, на операції з продажу або іншого відчуження векселів поширюються вимоги положень п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі -Декларація).

Дохід від продажу або іншого відчуження векселів та витрати, пов'язані з придбанням векселів, відображаються в рядках 01.11 та 02.11 Додатку ЦП додатка РІ Декларації відповідно.

Фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження векселів враховується у складі загального фінансового результату від операцій з цінними паперами та відображається у рядку 4.1.4 Додатка РІ до Декларації.

Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Щодо операцій, які підпадають під визначення «іншого відчуження цінних паперів».

Відповідно до п.п. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін «відчуження майна» - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування.

Згідно ст. 190 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) «майном» як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Згідно ст. 194 ЦКУ поняття «цінний папір» - документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Водночас зазначаємо, відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку регулює Закон № 3480.

Відповідно до п. 52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.