Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2021 р. № 2767/ІПК/26-15-04-05-18

Головне управління ДПС у м. Києві на звернення Товариства щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись   ст. 52  Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство без надання підтверджуючих документів, поінформувало, що є власником нежитлових приміщень, які згідно з договорами оренди здавались в оренду. 08.04.2021 та 09.04.2021 договори оренди нежитлових приміщень розірвані але об’єкти нерухомості власнику не повернені та Акти приймання-передачі об’єктів оренди за договорами оренди нежитлових приміщень сторонами не підписані.

Товариство запитує про виникнення у нього податкових зобов’язань з Податку за такі об’єкти нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, такі як право господарського відання та право оперативного управління, у тому числі підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі.

Отже, основною умовою для визнання об’єктом оподаткування Податком об’єкта нерухомості (житлової та/або нежитлової), є внесення відомостей щодо права власності на нього в Державний реєстр, відповідно суб’єкт господарювання, щодо якого як власника внесені відомості до Державного реєстру, є платником Податку.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

При цьому, Кодексом на деякі об’єкти нерухомості поширена преференція у вигляді виключення їх з переліку об’єктів оподаткування Податком. Вичерпний перелік преференцій з Податку наведено у п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Таким чином, при розрахунку податкових зобов’язань з Податку суб’єкт господарювання має керуватись нормами ст. 266 Кодексу.

Звертаємо увагу, що питання цивільно-правових відносин регулюються нормами цивільного законодавства та не належать до компетенції контролюючих органів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).