Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2021 р. № 2794/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодо порядку нарахуванняБанком податку на додану вартість при отриманні від клієнтів відшкодування (компенсації) витрат, понесених Банком у межах здійснення операцій з надання послуг таким клієнтам,та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, згідно з умовами договорів, укладених Банком з клієнтами на надання відповідних послуг, клієнти компенсують Банку витрати на оплату послуг третіх осіб (зокрема, телекомунікаційних, реєстраційних, поштових, тощо), отриманих Банком в межах виконання таких договорів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності(підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Складовою частиною господарської діяльності з надання Банком послуг клієнту відповідно до укладеного договору є як здійснення витрат на придбання (отримання) ряду послуг, пов'язаних з необхідністю виконання такого договору, так і перенесення вартості таких витрат на вартість послуг, що надаються Банком клієнту.

Отже, у вартості послуг, що надаються Банком клієнту на підставі відповідного договору, Банк має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов'язаних з наданням таких послуг. 

Таким чином, у випадку, якщо Банком отримуються кошти від клієнта як відшкодування (компенсація) понесених ним витратна оплату послуг третіх осіб (зокрема, телекомунікаційних, реєстраційних, поштових, тощо) у зв’язку з виконанням договору з надання послуг такому клієнту, такі кошти є оплатою вартості послуг, що надаються в межах виконання такого договору, та включаються Банком до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, якщо операції з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому база оподаткування за такими операціями визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості  (без урахування податку на додану вартість), яка не може бути нижче ціни придбання товарів/послуг (без урахування податку на додану вартість). Згідно з підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 ПКУ податок на додану вартість нараховується у відповідних відсотках (20, 7 і 14 відсотків) бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.