X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2021 р. № 2784/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість, коригування податкових зобов’язань, анулювання реєстрації платником ПДВ, повернення надміру сплачених сум ПДВ, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ОСББ здійснює господарську діяльність з утримання та експлуатацію будинків та прибудинкової території. ОСББ отримує внески співвласників багатоквартирного будинку на поточний ремонт, утримання будинку та прибудинкової території.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначено Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417).

Управитель багатоквартирного будинку (далі - Управитель) - це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (підпункт 7 частини першої статті 1
Закону № 417).

Управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (підпункт 8 частини першої статті 1 Закону № 417).

Правові та організаційні засади діяльності ОСББ регулюються нормами Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866).

Відповідно до статті 1 Закону № 2866 під поняттям ОСББ розуміється юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2866 управління багатоквартирним будинком здійснює ОСББ через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

ОСББ самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому Законом № 2866 та статутом об'єднання.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів (стаття 23 Закону № 2866).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 1

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

При цьому ні статтею 196, ні статтею 197 розділу V ПКУ, які визначають операції, що не є об'єктом оподаткування, та операції, звільнені від оподаткування ПДВ, не передбачено винятків з об'єкта оподаткування ПДВ тих чи інших операцій, що здійснюються ОСББ.

Враховуючи викладене, внески, що надходять у вигляді грошових коштів на банківський рахунок ОСББ від власників приміщень на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності об'єднання, не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг.

При цьому у випадку встановлення ОСББ для власників жилих і нежилих приміщень окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, що постачають воду, теплову енергію, природний газ та електричну енергію чи здійснення операцій з постачання будь-яких інших товарів/послуг, у ОСББ виникає об'єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості поставлених товарів/послуг.

Щодо питання 2

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

  Розрахунок коригування може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних днів.

Загальні правила уточнення податкових зобов'язань з метою здійснення коригування самостійно виявлених помилок визначені нормами статті 50 розділу II ПКУ.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації з і формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Щодо питання 3

Порядок анулювання реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтею 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за№ 1456/26233 (далі – Положенням № 1130).

Законодавчі підстави для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначено статтею 184 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації особи як платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі - Реєстр) і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № З-ПДВ (далі - Заява № 3-ПДВ), якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених розділом V ПКУ.

При цьому до загального обсягу оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою податку, ставкою 7 відсотків, 14, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ, здійснюється за Заявою № 3-ПДВ (пункт 184.2 статті 184 розділу V ПКУ).

Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, що подав Заяву № 3-ПДВ, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 розділу V ПКУ (пункт 184.3 статті 184 розділу V ПКУ).

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження Заяви № 3-ПДВ подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (пункт 184.4 статті 184 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та у разі, якщо у платника податку загальний обсяг оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців був менший від суми, визначеної статтею 181 розділу V ПКУ, то за умови дотримання вимог, встановлених статтею 184 розділу V ПКУ та Положенням № 1130, такий платник податку має право подати до контролюючого органу Заяву № 3-ПДВ, за результатами розгляду якої контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ або про відмову у анулюванні такої реєстрації.

Щодо питання 4

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 розділу ІІ ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 розділу ІІ ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 розділу ІІ ПКУ встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 43.41 статті 43 розділу ІІ ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 розділу V ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

У рамках СЕА для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА (далі – електронний рахунок), до бюджету чи на його поточний рахунок.

Відповідно до підпункту 2001.6 статті 2001 розділу V ПКУ у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі – зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Для відповідного перерахування зайво зарахованих коштів ДПС України надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру Казначейство протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Відповідно до пункту 211 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, заява про перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку до бюджету або на поточний рахунок такого платника податку подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість.

Для перерахування на поточний рахунок таких коштів платник податку повинен заповнити додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі – додаток (Д4))».

У додатку (Д4) платник податку заповнює таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі – таблиця про відомості). У спеціальному полі під таблицею про відомості додатка (Д4) в обов’язковому порядку вказуються реквізити власного поточного рахунку, на який платник податку  бажає отримати кошти.

Таким чином, згідно норм статті 43 розділу ІІ ПКУ, з бюджету на електронний рахунок платника в СЕА можливе повернення сум ПДВ, що рахуються як зайво сплачені, за виключенням сум ПДВ, зарахованих до бюджету з поточного рахунку платника податків.

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.