X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2021 р. № 2654/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, виплаченого за рішенням суду та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що до установи банку надходять рішення суду про стягнення з банку грошових коштів на користь фізичних осіб  за несвоєчасне виконання зобов’язань банком.

При цьому рішення суду виконуються банком самостійно та в примусовому порядку.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

чи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором виплати у вигляді сумипроцентів, нарахованих на суму депозитів, суми інфляційних збитків та суми трьох процентів річних від простроченої суми, суми пені та штрафів (неустойки), суми моральної шкоди та суми судового збору;

чи зобов’язаний банк при добровільному та примусовому виконанні рішення суду виконувати функції податкового агента.

Відповідно до ст. 549Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

        Пенею є неустойка, щообчислюється у відсоткахвідсуминесвоєчасновиконаногогрошового зобов’язання за кожен день простроченнявиконання.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції Українивстановлено, що кожен зобов’язанийсплачуватиподатки і зборив порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема:

пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУпасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Крім того, відповідно до п.п. 164.2.14 п. 164.23 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IVПКУ(п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крімвипадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до п. 18.2 ст. 18 ПКУ податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Враховуючи викладене, доходи, наведені у вашому зверненні, які нараховуються (виплачуються) юридичною особою на користь фізичних осіб на підставі рішення суду, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковуються на загальних підставах.

При цьому …..як юридична особа є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з зазначених доходів, нарахованих на підставі рішення суду, незалежно від того, яким чином здійснюється виконання рішення суду, зокрема у вигляді безспірного списання або добровільної сплати.

Крімцього, такаюридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені ПКУ для платників податків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.