Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо нарахування податку на додану вартість на компенсацію земельного податку, що сплачується фізичною особою підприємствуі в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що згідно договору купівлі-продажу йому належить 1/15 частина комплексу будівель і споруд, інші 14/15 частин належать комунальному підприємству.
При цьому земельна ділянка під частиною нерухомості, яка належить платнику податків перебуває у постійному безстроковому користуванні юридичної особи – комунального підприємства.
Водночас платник податків компенсує підприємству земельний податок, за земельну ділянку на якій знаходиться відчужена частина нерухомого майна.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи повинно підприємство нараховувати податок на додану вартість на компенсацію земельного податку.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Операції, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, визначені ст. 185 розділу V ПКУ, а саме:
а) постачання товарів, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місцепостачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачанняпослуг з міжнароднихперевезеньпасажирів і багажу та вантажівзалізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, утому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважаються:
а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;
б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);
г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;
ґ) виключено;
д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;
е) передача товарівзгідно з договором, за якимсплачуєтьсякомісія (винагорода) за продаж чикупівлю.
Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розділу V ПКУ ставка податку на додану вартість становить 20 відс., 7 і 14 відс.бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Враховуючи зазначене, оскільки питання стосується нарахування податку на додану вартість юридичною особою на суму компенсації земельного податку, яка отримується такою юридичною особою відфізичної особи, то з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм чинного законодавства юридична особа повинна самостійно звернутися до контролюючого органу за відповідними роз’ясненнями з наданям копій документів, які стосуються порушеного питання.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |