Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.07.2021 р. № 2851/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення Господарства щодо сплати земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Господарство поінформувало, що є платником єдиного податку четвертої групи та користується земельними ділянками, цільове призначення яких «для ведення фермерського господарства», та які належать на праві приватної власності громадянам – членам Господарства.

Господарство, посилаючись на положення п. 281.3 ст. 281 Кодексу щодо звільнення від сплати Податку власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів за умови передачі ними земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, запитує про наявність у його членів права на звільнення від сплати Податку на підставі п. 281.3 ст. 281 Кодексу.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» (далі – Закон) земельні ділянки, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності, можуть входити до складу земель фермерського господарства.

Члени фермерського господарства, у власності яких перебувають земельні ділянки, мають право передавати їх в оренду (ст. 14 Закону), у тому числі Господарству на умовах цивільно-правової угоди.

Водночас, відповідно до ст. 1 Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації, зокрема, як юридична особа. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі установчого документа – Статуту, у якому має визначатися, зокрема порядок формування майна (складеного капіталу).

Господарство до звернення не надало текст Статуту.

Відповідно до ст. 20 Закону у власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Таким чином, якщо Статутом Господарства визначено, що право власності на земельні ділянки, що належать членам Господарства, не є власністю Господарства, а складений капітал Господарства утворився виключно за рахунок грошових коштів від кожного члена Господарства, платниками Податку за земельні ділянки, що належать членам Господарства на праві приватної власності, є безпосередньо громадяни – власники таких земельних ділянок. У такому випадку положення п. 281.3 ст. 281 Кодексу на таких членів Господарства не поширюються.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).