Державна податкова служба України розглянула запитТовариства про надання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, в межах своїх повноважень, повідомляє таке.
У запиті Товариство зазначає, що є інжиніринговою компанією, яка впроваджує системи автоматизації та обліку на промислових підприємствах.
На об'єкті одного із замовників застосовуються такі підакцизні товари як метанол та дизельне паливо виключно для внутрішніх технологічних потреб.
Для зберігання цих підакцизних товарів на об'єкті застосовуються спеціально відведені резервуари.
Резервуари, призначені для зберігання метанолу жорстко зв'язані постійною закритою схемою трубопроводами з насосними агрегатами (без можливості відбору продукту на інші потреби), які закачують метанол відповідно до технології в газові свердловини.
Резервуари, призначені для зберігання дизельного палива жорстко зв'язані постійною закритою схемою трубопроводами з дизель-генераторними агрегатами (без можливості відбору продукту на інші потреби).
Облік вищевказаних підакцизних товарів планується здійснювати рівнемірами-лічильниками які оснащені засобами вимірювання температури і щільності, грунтуючись на градуювальних таблицях резервуарів.
Показники з рівнемірів-лічильників будуть надходити та зберігатися в системі верхнього рівня на базі мікропроцесорного контролера. Дана система дозволятиме вести облік вищевказаних підакцизних товарів, формувати і відправляти необхідні звіти.
Враховуючи вищевикладене, Товариство запитує:
1. Чи є необхідність введення в схему обліку додаткового засобу обліку, а саме витратоміра-лічильника на лінії від резервуара з метанолом до насосних агрегатів, які закачують метанол в свердловини, за умови експлуатації системи з застосуванням постійної закритої схеми для внутрішніх технологічних потреб (без можливості відбору продукту на інші потреби). Чи можливе здійснення обліку метанолу за постійною закритою схемою для внутрішніх технологічних потреб (без можливості відбору продукту на інші потреби) за допомогою лише рівнемірів-лічильників, оснащених засобами вимірювання температури і щільності, грунтуючись на градуювальних таблицях резервуарів, на яких вони встановлюються?
2. Чи є необхідність введення в схему обліку додаткового засобу обліку, а саме витратоміра-лічильника на лінії від резервуара з дизельним паливом до дизель-генераторних агрегатів, за умови експлуатації системи з застосуванням постійної закритої схеми для внутрішніх технологічних потреб (без можливості відбору продукту на інші потреби). Чи можливе здійснення обліку дизельного палива за постійною закритою схемою для внутрішніх технологічних потреб (без можливості відбору продукту на інші потреби) за допомогою лише рівнемірів-лічильників, оснащених засобами вимірювання температури і щільності, грунтуючись на градуювальних таблицях резервуарів, на яких вони встановлюються?
До зазначених запитань.
Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу визначено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (абз. 3 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України (пп. 230.1.4 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 (далі –
Порядок № 891).
Відповідно до п. 2 Порядку № 891, резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема але не виключно:
приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.
Таким чином, якщо на об’єкті, як зазначено Товариством у зверненні, виключно використовується метанол, який з резервуара з метанолом поступає до насосних агрегатів, які закачують метанол в свердловини і взагалі не обладнується витратомірами-лічильниками, тадизельне паливо, яке від резервуара поступає до дизель-генераторних агрегатів,в закритому технологічному процесі для внутрішніх технологічних потреб (без можливості відбору продукту на інші потреби) тобто є паливним баком в обладнанні, то таке приміщення/територія не підпадає під визначення акцизного складу.
Отже, враховуючи зазначене, та у разі якщо приміщення/територія, де здійснюється діяльність з пальним, не підпадає під визначення акцизного складу, то відсутній обов’язок щодо встановлення витратомірів-лічильників на лініях від резервуарів з метанолом до насосних агрегатів та з дизельним паливом до дизель-генераторних агрегатів, а суб’єкт господарювання може вести облік пального з допомогою зазначених вище рівнемірів-лічильників.
Слід зазначити, що до звернення Товариством не надано будь-яких документів, зокрема, що фіксують факти здійснення вимірювання обсягів залишку пального у резервуарах, та характеристик резервуарів, відповідно надати ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається можливим.
Поряд з цим інформуємо, що пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |