Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.07.2021 р. № 2889/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення Підприємства, надане листом ГУ ДПС у Луганській області щодо порядку обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата) у частині застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок Плати, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що державна експертиза запасів корисних копалин (далі – Експертиза) ділянки надр, наданої йому у користування, затверджена у 1988 році, та, посилаючись на п. 252.16 ст. 252 Кодексу щодо застосування гірничими підприємствами, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр (далі – Оцінка), із застосуванням коефіцієнта рентабельності (далі – Коефіцієнт), що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України, а також Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865, щодо підстав для проведення повторної Експертизи та Оцінки, запитує про необхідність застосування ним при обчисленні податкових зобов’язань з Плати такого Коефіцієнта.

Затверджені Експертизою кондиції на мінеральну сировину (далі – Кондиції) включають обраний Підприємством перелік техніко-технологічних, фінансово-економічних та податкових умов провадження господарської діяльності гірничого підприємства з метою отримання економічної вигоди від використання зазначеної у спеціальному дозволі ділянки надр.

Періодичність визначення та затвердження Експертизою відповідних обраних гірничими підприємствами Кондицій спрямована на регулярність оцінки економічної дієздатності (спроможності) раціональної, у тому числі й в частині структури розподілу економічної вигоди між власником надр та надрокористувачем, яка може бути отриманою гірничим підприємством від використання ділянки надр.

Коефіцієнт, як один із параметрів техніко-економічного оцінювання Експертизи Кондицій, визначений як співвідношення очікуваного фінансового результату від реалізації товарної продукції гірничого підприємства до витрат, понесених на виробництво такої визначеної Кондиціями товарної продукції, є базовим елементом обчислення податкових зобов’язань з Плати за розрахунковою вартістю у порядку, встановленому п. 252.16 ст. 252 Кодексу.

Державна комісія України по запасах корисних копалин, посилаючись на Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах, затверджене наказом Комісії від 07 грудня 2005 року № 300, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за № 65/11939 (далі – Положення), регулярно надає інформацію щодо визначення тимчасового (до проведення Експертизи) Коефіцієнта для застосування надрокористувачами, якими відповідно до ст. 39 Кодексу України про надра зареєстровано виконання робіт із геологічного вивчення надр для затвердження постійних Кондицій.

Оскільки Положення є обов’язковим для суб’єктів господарювання незалежно, які здійснюють геологічне вивчення надр з метою підрахування запасів і ресурсів та подають на Експертизу матеріали Оцінки родовищ або перспективних ділянок надр (п. 1.3 Положення), то «тимчасові» коефіцієнти можуть застосовуватися гірничими підприємствами, у період здійснення геологічного вивчення надр з метою підрахування запасів і ресурсів, але яке не досягнуло стадії Оцінки (п. 7 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2000 року № 1512).

Таким чином гірничодобувні підприємства, у тому числі Підприємство, можуть використовувати «тимчасовий» коефіцієнт рентабельності господарської діяльності гірничого підприємства на відповідний рік, лише у випадку державної реєстрації робіт з геологічного вивчення з метою підрахування запасів та Оцінки Кондицій як сукупності граничних вимог до якості та кількості мінеральної сировини в надрах, гірничогеологічних умов залягання, гірничотехнічних та інших умов розробки продуктивних покладів, дотримання яких під час підрахунку забезпечує найбільш повний й економічно ефективний видобуток і використання наявних запасів та ресурсів корисних копалин, що суттєво змінилися за період виконання останньої Оцінки запасів ділянки надр від їх затвердження у 1988 році в умовах інших ніж з 1994 року регулює Кодекс України про надра.

Оскільки Підприємство за наданою ним інформацією не планує виконання робіт із геологічного вивчення надр для затвердження постійних Кондицій, то Підприємству до виправлення зазначеного порушення необхідно обчислювати податкові зобов’язання з Плати із застосуванням Коефіцієнта, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.