Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2021 р. № 2775/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо оподаткування доходів нерезидента, отриманих із джерелом походження з України та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації,Товариство планує укласти договір з юридичною особою – нерезидентом (резидент США) про надання послуг зі схвалення Товариства як виробникапродукції і видачі «Сертифікату схвалення виробника». Послуги будуть надаватися як на території України. Від нерезидента отримано офіційний лист-підтвердження, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а також довідку, що нерезидент є резидентом США, за 2020 рік.

Заявник запитує:

1.Чи підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента виплати, які нерезидент буде отримувати за надані послуги?

2.Чи має право Товариство отримати від нерезидента довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, і застосувавши норми Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал звільнити від оподаткування доходи, які будуть виплачені нерезиденту за вказані послуги?

3. На яку дату Товариство повинно отримати від нерезидента Довідку: на дату виплати нерезиденту доходу чи після виплати доходу?

Щодо питання 1

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

Відповідно до п.п. «г» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексуінжинірингвідноситься до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Отже, у разі якщо нерезидент здійснює діяльність з надання послуг, які підпадають під визначення «інжиніринг», то такі доходи нерезидента підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України у розмірі 15%, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Водночас, якщо діяльність нерезидента на території України підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, такий нерезидент згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу є платником податку на прибуток як такий, що здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво.

Щодо питання 2

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі – Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України 26.05.1995, є чинною в українсько-американських  податкових відносинах з 05.06.2000 і «застосовується до осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав, а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції» (п. 1 ст. 1 Конвенції). Податками, на які поширюються положення Конвенції, зокрема в Україні,  є «податок на доход (прибуток) підприємств».

Згідно з п. 1 ст. 7 (Прибуток від комерційної діяльності) Конвенції «прибуток від комерційної діяльності резидента Договірної Держави може оподатковуватись тільки у цій Державі, якщо резидент не здійснює або не здійснював комерційну діяльність в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо резидент здійснює або здійснював комерційну діяльність як вказано вище, прибутки від цієї комерційної діяльності резидента можуть оподатковуватися в цій другий Державі, але тільки в тій частині, яка може бути віднесена до активів або діяльності цього постійного представництва».

Відповідно до п. 6 ст. 7 Конвенції для цілей цієї статті термін «прибуток від комерційної діяльності» означає прибуток, одержаний від активного ведення комерційної діяльності. Він включає, наприклад, прибуток від виробництва, торгівлі, рибальства, транспортування, комунікацій, видобуток корисних копалин, оренди рухомого майна та надання послуг іншій особі.

«Якщо прибуток від комерційної діяльності включає види доходів, які розглядаються окремо в інших статтях цієї Конвенції, тоді положення тих статей не будуть зачіпатися положеннями цієї Статті» (п. 7 ст. 7 Конвенції).

Для цілей Конвенції термін «Договірна Держава» означає Україну або Сполучені Штати Америки (США), залежно від контексту (п.1 ст. 3 Конвенції); термін «Резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка відповідно до законодавства цієї Держави належить до оподаткування в ній на підставі свого місця проживання, місця перебування, громадянства, місця корпоратизації чи будь-якого іншого аналогічного критерію. Однак цей термін не включає в себе будь-яку особу, яка належить до оподаткування в цій Державні тільки щодо прибутків з джерел, що знаходяться в цій Державі, або розташованого там майна (п. 1 ст. 4 (Резиденція) Конвенції).

Водночас, у разі віднесення доходів компанії – резидента США, отриманих внаслідок здійснення ним комерційної (господарської) діяльності із надання послуг резиденту України, до виду доходів, які не підпадатимуть під дію інших статей Конвенції, то відповідно до ст. 7 Конвенції Україна, що є джерелом доходу від комерційної діяльності здійснюваної нерезидентом, має право на оподаткування такого доходу лише за наявності на її території постійного представництва цього нерезидента, через яке одержується цей дохід. У разі відсутності такого постійного представництва, доходи (прибуток), отримані особою, яка у розумінні Конвенції є резидентом США, підлягають оподаткуванню лише в США.

Також звертаємо увагу, що види діяльності резидента однієї договірної держави, яка є стороною Конвенції, на території другої країни – учасниці Конвенції, які підпадають під поняття «постійне представництво», визначені
ст. 5 Конвенції.

Щодо питання 3

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу (п. 103.2 ст. 103 Кодексу).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4
ст. 103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

За повідомленням Служби внутрішніх доходів, яка (відповідно до ст. 3 Конвенції) є компетентним органом з боку США, єдиною формою підтвердження права особи, яка у розумінні Конвенції є резидентом США, на пільги, передбачені цією Конвенцією, є сертифікат (довідка) резиденції  за формою № 6166.

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 Кодексу).

Таким чином, для звільнення (зменшення) від оподаткування доходу нерезидента з джерелом походження з України резидент на момент виплати такого доходу може використати довідку за попередній звітний податковий період (рік) за умовиподання довідки з інформацією за звітний (податковий) рік після закінчення цього звітного (податкового) року.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).