Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.08.2021 р. № 2966/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо можливості визнання доходами інституту спільного інвестування платежів роялті, які отримуються за ліцензійними та субліцензійними договорами про надання права користування комп’ютерними програмами, торговельними марками, літературними письмовими творами белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо), аудиовізуальними творами, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до наданої інформації,товариство діє від імені, в інтересах та за рахунок активів закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду.

Виникло питання щодо звільнення від оподаткування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу доходу інституту спільного інвестування (далі – ІСІ) у вигляді роялті, які отримуються ІСІ за ліцензійними та субліцензійними договорами про надання права користування комп’ютерними програмами, торговельними марками, літературними письмовими творами белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо), аудиовізуальними творами.

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Пунктом 1 частини першої ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080) встановлено, що активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія).

Кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених цим Законом, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру (п. 13 частини першої ст. 1 Закону № 5080).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ «Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2013 № 1753, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2013 № 1689/24221, активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1107 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі, зокрема, ліцензійного договору.

Частинами першою та другою ст. 1109 ЦКУ встановлено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до п.п.141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Отже, доходи у вигляді роялті від надання права користування об’єктами інтелектуальної власності звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств лише у випадку, якщо такі об’єкти інтелектуальної власності перебувають у власності такого ІСІ та є активами спільного інвестування у розумінні положень Закону № 5080.

Пунктом 30 частини другої ст. 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» встановлено, що до основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, відноситься встановлення вимог щодо здійснення діяльності компаній з управління активами та інститутів спільного інвестування, у межах, визначених Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

Отже, з питань правомірності віднесення об’єктів інтелектуальної власності до активів ІСІ, а також для підтвердження відповідності здійснюваних ІСІ операцій вимогам Закону № 5080 та нормам Положення доцільно звернутись до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).