Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2021 р. № 2979/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України розглянула запит Товариства щодо сум, які необхідно включати до складу доходу платника єдиного податку третьої групи, отриманих в рамках договорів доручення, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. та під час здійснення господарської діяльності укладає договори доручення.

Посилаючись на норми чинного законодавства, Товариство просить надати роз’яснення:

1. Чи буде вважатися самостійне утримання з боку Товариства належної йому винагороди негрошовою формою розрахунків?
2. Чи буде вважатися самостійне утримання з боку Товариства належної йому винагороди порушенням вимог норм п. 291.6 ст. 291 Кодексу?
3. Яким чином (на яку дату) визначається дохід у разі самостійного утримання з боку Товариства належної йому винагороди?

Щодо першого та другого питань

Згідно з п.291.6. ст. 291 Кодексу платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Грошова форма розрахунку – це розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).

Негрошові форми розрахунку – це різні способи погашення взаємних фінансових зобов’язань без використання коштів. До таких розрахунків належать, зокрема, бартерні операції, розрахунки векселями, договір переуступки прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.

Отже самостійне утримання Товариством належної йому винагороди з отриманих від третіх осіб на користь принципала коштів не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків.

Щодо третього питання

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст.1000 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)).

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (ст. 1002 ЦКУ).

Особливості застосування спрощеної системи визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

У разі надання послуг, виконання робіт, зокрема за агентськими договорами доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 Кодексу).

Таким чином, суми винагороди Товариства включаються ним для цілей оподаткування єдиним податком до складу доходу та податкової декларації у кварталі, в якому відбулось їх надходження на розрахунковий рахунок підприємства.

Додатково повідомляємо, що п. 52⁸ підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).