Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2021 р. № 2915/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань справляння туристичного збору (далі – Збір), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство просить надати податкову консультацію з питання підтвердження правомірності надання пільги резидентам України – членам екіпажів суден (інших транспортних засобів), які прибули у відрядження, та мають підтверджуючий документ – завдання на виконання польоту з відмітками прикордонних служб базового аеропорту: чи достатньо такого документі для звільнення від сплати Збору, які документи необхідно надати таким особам для звільнення від сплати Збору.

Товариство додало до звернення копію завдання на політ.

Відповідно до пп. «б» та «в» п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст.268 Кодексу платниками Збору не можуть бути особи визначені п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п. 268.5.1 п. 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

З метою визначення осіб, які не є платниками Збору відповідно до п.п. 268.2.2. п. 268.2 ст. 268 Кодексу, необхідно отримати у особи підтверджуючі документи про віднесення її до певної категорії.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування  та/або  податкових  зобов’язань,  має  здійснюватися на підставі

первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених визначеними вище документами.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша ст. 9 Закону України від  16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон)).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону).

 Згідно з п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 р. № 362), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. № 218/2658, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі – підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Підстави для відрядження членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) визначає Інструкція про особливості відряджень членів екіпажів суден (інших транспортних засобів) та порядок виплати сум, що направляються на харчування членів екіпажів суден (інших транспортних засобів), затверджена наказом Міністерства транспорту України від 12 липня 1999 р. № 359, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1999 р. за № 540/3833, зокрема:

підставою для відрядження членів екіпажів морських та річкових суден є наказ (розпорядження) керівника підприємства про направлення (повернення) їх на (з) судно(-а), а також витяг з суднової ролі;

підставою для відрядження членів екіпажів повітряних суден є завдання на виконання польоту з відмітками прикордонних служб базового аеропорту.

Отже, відрядження відбувається за розпорядженням керівника підприємства/установи/організації за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства.

Для екіпажів повітряних суден розпорядженням керівника на відрядження та одночасно документом, що підтверджує зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства, є завдання на виконання польоту, оскільки таке завдання підписується керівником підприємства та містить місце призначення польоту – місце, де передбачається розміщення членів екіпажу у місцях проживання (ночівлі).

Враховуючи зазначене, підставою для підтвердження факту знаходження членів екіпажів повітряних суден у відрядженні є наявність завдання на виконання польоту з відмітками прикордонних служб базового аеропорту.

За наявності такого підтвердження члени екіпажів повітряних суден звільняються від сплати Збору при тимчасовому розміщенні у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу, що розташовані у містах, зазначених у завданні на виконання польоту.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).