Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.08.2021 р. № 3006/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо податкових наслідків з ПДВ у разі отримання Товариством компенсації від споживача за несвоєчасну та/або неповну оплату за договором розподілу природного газу, а також відображення такої компенсації у податковій декларації з податку на прибуток підприємств та, керуючись статтею 52  розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство надає фізичним та юридичним особам послуги з розподілу природного газу. Вартість послуги з розподілу природного газу визначається за тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), з урахуванням вимог, визначених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (далі – КГС) із змінами і доповненнями, за кожен розрахунковий місяць.

Відповідно до заяви-приєднання до публічної форми договору та КГС Товариство має право вимагати від споживача сплату компенсації внаслідок несвоєчасної та/або неповної оплати послуг.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначено КГС.

Порядок обмеження та припинення розподілу природного газу споживачам встановлено главою 7 розділу VI КГС.

Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VI КГС оператор газорозподільної системи (далі – Оператор ГРМ) в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема у випадку несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 3 глави 7 розділу VI КГС якщо внаслідок несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за договором розподілу природного газу Оператор ГРМ не здійснив припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу-боржнику через відмову в доступі до об'єкта споживача або на письмову вимогу Оператора ГРМ споживач самостійно не обмежив чи не припинив споживання (відбір) природного газу з ГРМ, Оператор ГРМ має право вимагати від споживача, крім оплати послуги розподілу природного газу, сплати компенсації, яка розраховується за формулою, визначеною у вказаному пункті КГС.

Щодо податкових наслідків з ПДВ у разі отримання Товариством компенсації від споживача за несвоєчасну та/або неповну оплату за договором розподілу природного газу

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ  вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що у разі, якщо компенсація, встановлена            пунктом 3 глави 7 розділу VI КГС, за своєю фактичною суттю є частиною оплати вартості послуг із розподілу природного газу та/або отримується не внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань, то така компенсація включається до бази оподаткування ПДВ.

Якщо компенсація, встановлена пунктом 3 глави 7 розділу VI КГС, за своєю фактичною суттю не є частиною оплати вартості послуг із розподілу природного газу та отримується виключно внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань, то така компенсація не включається до бази оподаткування ПДВ.

 

Щодо відображення компенсації у податковій декларації з податку на прибуток підприємств

 

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту  134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Отже, для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на різниці, передбачені ПКУ.

При цьому положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми доходів, отриманих від споживачів у вигляді компенсації за несвоєчасну та/або неповну оплату ними послуг, наданих Товариством.

Такі суми враховуються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання формування доходів у бухгалтерському обліку за рахунок, отриманої Товариством компенсації від споживачів, за несвоєчасну та/або неповну оплату ними послуг, наданих Товариством, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Щодо вказаної у зверненні індивідуальної податкової консультації та викладених у ній висновків слід зазначити, що така консультація була надана конкретному платнику податку на відповідне звернення, виходячи із опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, та має індивідуальний характер.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).