Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.08.2021 р. № 3019/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула лист щодо визнання операції контрольованою та, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, підприємство (далі – Покупець)здійснює операції з імпорту техніки у резидента Федеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовою формою GmbH& Co.KG. При цьому, умови контрактів передбачають, що взаємовідносини Покупця і платника за контрактами (Товариства) в частині врегулювання взаємних боргів регулюються шляхом двосторонніх угод між ними, без участі продавця. Тобто у Товариства єкредиторська заборгованість перед Покупцем і ця заборгованість зменшується на суму чергового платежу за контрактами.

Згідно з договорами про переведення боргу та припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, новий боржник визнає наявність непогашеного грошового зобов’язання перед боржником, строк виконання якого настав, відповідно до умов договорів оренди приміщення та обладнання.

У зв’язку із зазначеним виниклопитання:чи буде для Товариства операція щодо здійснення платежів на адресу продавця – нерезидента контрольованою, якщо право власності на товар перейшло безпосередньо до Покупця, а платежі здійснювались відповідно до умов договорів про переведення боргу та припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог?

Засади визначення операцій контрольованими встановлено п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. Відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2
ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

При цьому, п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує
10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

На виконання п.п. «г»п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік № 480).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1100 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» (далі – Постанова № 1100), яка набрала чинності з 01.01.2020, внесено зміни до Переліку № 480, якими зокрема включено резидентів Федеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовими формами GmbH& Co.KG.

Отже, якщо організаційно-правова форма резидента Федеративної Республіки Німеччина включена до Переліку № 480, то операції з таким контрагентом визнаються контрольованими відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, за умови досягнення вартісних критеріїв, визначених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (п. 1 ст. 521 ЦКУ).

Статтею 513 встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до п.п. 39.2.1.4  п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Враховуючи те, щоборжник у зобов’язанні за договором постачання може бути замінений іншою особою (переведення боргу),для цілей трансфертного ціноутворення така операціябезпосередньо пов’язана із операцією з придбання товарів та може мати вплив на обєкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податку,у звязку з чим зазначені операції мають розглядатися у сукупності. Для аналізу всіх обставин проведення цих операцій крім договору про преведення боргу необхідно дослідити також інші документи, що надають інформацію щодо всіх обставин та умов проведення операції із придбання товарів, чинники, які вплинули на ціну товару, умови й причини за яких було здійсненопереведення боргу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).