Державна податкова служба України розглянула щодо порядку віднесення покупцем електроенергії, який використовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, сум ПДВ до податкового кредиту при укладенні постачальником договору факторингу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Роз’яснення щодо порядку віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту при укладенні постачальником договору факторингу надано в індивідуальній податковій консультації від 05.11.2020 № 4562/ІПК/99-00-05-06-02-06/ІПК на попереднє звернення платника від 19.08.2020 № 16-07/186 (вх. ДПС № 2186/ІПК/6 від 26.08.2020). Щодо віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в умовах застосування платником (покупцем) касового методу податкового обліку при укладенні постачальником договору факторингу ДПС повідомляє.
Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Таким чином, для платника податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, за операцією з придбання товарів/послуг датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених йому товарів (послуг).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
В той же час кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють детально ідентифікувати предмет запиту, зокрема щодо механізму погашення заборгованості покупця за поставлену йому електроенергію у разі укладення постачальником договору факторингу.
Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |