Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.08.2021 р. № 2960/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування послуг комерційного посередництва, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи (юридичні особи) зі ставкою 5 відсотків.

Як зазначено у зверненні, Товариство у своїй господарській діяльності має на меті надавати послуги комерційного посередництва та планує укладати агентські договори з суб’єктами підприємницької діяльності (замовниками), які реалізують свої консультаційні послуги і мають на меті за посередництвом Товариства отримати нових клієнтів.

В той же час, Товариство, виступаючи посередником та діючи в інтересах замовників, буде здійснювати пошук та укладати договори про надання послуг з різними клієнтами, які бажають отримати відповідні послуги.

Оплату за отримані послуги клієнти будуть надсилати на рахунок Товариства, яка за вирахуванням суми винагороди по агентському договору буде повернута замовникам (фактичним виконавцям послуг).

Також оплату за отримані послуги клієнти надсилатимуть на рахунок Товариства, яка в повному обсязі буде повернута замовникам (фактичним виконавцям послуг), після чого замовники окремо будуть оплачувати винагороду за посередницькі (агентські) послуги на рахунок Товариства.                

 

Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Доходом Товариства, який враховуватиметься в щорічний, встановлений для платників єдиного податку третьої групи, ліміт, буде лише винагорода за надані Товариством посередницькі послуги, чи вся сума оплати за отримані послуги, яка буде надходити на рахунок Товариства?

2. Чи дозволено Товариству автоматично утримувати свою винагороду за посередницькі послуги і чи повинна така винагорода бути окремо сплачена на рахунок Товариства після перерахування всієї суми, отриманої Товариством   від клієнтів, на рахунки замовників?

3. Чи вважатиметься описана діяльність послугами фінансового посередництва? Якщо ні, то просимо додатково зазначити чи дозволено платникам єдиного податку займатися послугами фінансового посередництва?

4. Чи буде діяльність між Товариством та суб’єктами підприємницької діяльності, які фактично надаватимуть послуги (виконавці), розцінюватись як діяльність з залученням субпідрядників?   

Щодо першого питання.

Згідно з частиною першою ст. 295 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до частини першої ст. 297 ГКУ за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (частина друга ст. 297 ГКУ).

Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичні особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Відповідно до п. 292.4 ст. 292 Кодексу у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Враховуючи зазначене, доходом платника єдиного податку у разі надання послуг за агентським договором є сума отриманої винагороди.

Щодо другого питання.

Статтею 301 ГКУ передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.

Щодо третього питання.

Комерційне посередництво (агентська діяльність)  − це підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (частина перша ст. 295 ГКУ).

Фінансове посередництво − це діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово − кредитними організаціями (частина третя ст. 333 ГКУ).

Таким чином, діяльність платника єдиного податку третьої групи з надання послуг комерційного посередництва шляхом укладання агентських договорів з суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують консультаційні послуги, та їх клієнтами не підпадають під поняття фінансового посередництва.

Відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III Кодексу.

Щодо четвертого питання.

Відповідно до п. 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153, субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проекту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проекту (програми).

 Згідно п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року  № 668, субпідрядник – підрядник, який в порядку, визначеному договором підряду, та на підставі договору субпідряду, укладеному з генеральним підрядником, залучається до виконання робіт.

Частинами першою та другою ст. 319 ГКУ визначено, що договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками – як замовник.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Додатково повідомляємо, що п. 52⁸ підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення  Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.