Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2021 р. № 2974/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення комунального некомерційного підприємства «_____» (далі – підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє. 

Згідно із запитом підприємство, що є закладом охорони здоров’я, внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), та майно якого є власністю міської об’єднаної територіальної громади і засновником якого виступає відповідний орган місцевого самоврядування, планує здійснити операції з реалізації зданих у вигляді брухту і відходів дорогоцінних металів у зв’язку з ліквідацією об’єкта основних засобів (обладнання).

Питання звернення такі:

1. Чи є перерахування підприємством відповідно до п. 42 частини першої ст. 64 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) до місцевого бюджету частини коштів, отриманих таким підприємством за здані у вигляді брухту і відходів дорогоцінні метали, розподілом доходу (прибутку) між підприємством та засновником (органом місцевого самоврядування)? Чи є проведення таких операцій підставою для втрати статусу неприбуткової організації?

2. Чи є операція з реалізації дорогоцінних металів, отриманих після ліквідації списаного обладнання, об’єктом оподаткування податком на додану вартість?

Щодо питання 1(з дотримання умов щодо статусу неприбуткової організації)

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначає Закон України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі – Закон № 637/97-ВР).

Відповідно до п.п. «а» п. 9 ст. 1 Закону № 637/97-ВР до операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням відносять, зокрема, дії, пов’язані з виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, в тому числі прийманням під заставу ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів.

Контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні здійснює Рахункова палата, Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та інші органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених законодавством України (ст. 17 Закону № 637/97-ВР).

Забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державного пробірного контролю віднесені, зокрема, до основних завдань Міністерства фінансів України (п.п. 1 п. 3 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375).

Методичні рекомендації щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2015 № 780.

Згідно з п. 42 частини першої ст. 64 БКУ до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування належать, зокрема, 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок бюджетів місцевого самоврядування, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Перелік неприбуткових організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, встановлено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Тож, обов’язковими умовами для неприбуткових організацій є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно на фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених їх установчими документами, а також заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас повідомляємо, що з питання відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткових організацій комунальних некомерційних підприємств, зокрема закладів охорони здоров’я, засновниками яких є відповідні органи місцевого самоврядування, а також установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів місцевого самоврядування, у разі перерахування ними до місцевих бюджетів частини коштів, отриманих такими підприємствами та організаціями за здані у вигляді брухту і відходів дорогоцінні метали, ДПС направлено запит до Міністерства фінансів України, після отримання відповіді на який заявнику буде повідомлено додатково.

Щодо питання 2 (з податку на додану вартість)

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 197.19 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування операції з постачання Національному банку України:

дорогоцінних металів, у тому числі їх ввезення на митну територію України;

послуг, пов’язаних з розвідкою, видобутком, виробництвом і використанням дорогоцінних металів з метою поповнення золотовалютних резервів та виготовлення банківських металів.

Перелік металів, які відносяться до поняття «дорогоцінні метали» визначено пунктом 1 ст. 1 Закону 637/97-ВР, а саме: золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, операції з постачання дорогоцінних металів, отриманих після ліквідації списаного обладнання, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Отже, якщо підприємство здійснює операції з постачання дорогоцінних металів, отриманих після ліквідації списаного обладнання, Національному банку України, то такі операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Якщо підприємство здійснює операції з постачання дорогоцінних металів, отриманих після ліквідації списаного обладнання, іншим суб’єктам господарювання, то такі операції оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.