Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.08.2021 р. № 2984/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення податкових накладних та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52  Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, платником податку за операцією з придбання товарів отримано від постачальника видаткову накладну та податкову накладну, які містять розбіжності в частині зазначення даних щодо номенклатури товару (у видатковій накладній в колонці «Номенклатура» зазначено назву товару та його код згідно з УКТ ЗЕД, а у податковій накладнійноменклатура (назва) товару зазначена без коду згідно з УКТ ЗЕД).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. Дата виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів/послуг визначається відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Також зазначеним пунктом визначено перелік обов’язкових реквізитів, які повинні зазначатисяу податковій накладній, зокрема, опис (номенклатура)товарів/послуг, їх кількість та обсяг, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД (для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Податкова накладна складається в порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Порядокзаповнення табличної частини податкової накладної визначено пунктом16 Порядку № 1307, згідно з яким до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг. У графі 2 розділу Б табличної частини податкової накладної зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), у графі 3.1 - код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац одинадцятий статті 1 Закону № 996).

Перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи визначено частиною другою статті 9 Закону № 996.

Щодо питання 1

Зважаючи на викладене та з урахуванням положень пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ дані, зазначені у податковій накладній (зокрема, номенклатура товарів/послуг такод товару згідно з УКТ ЗЕД), повинні відповідати даним первинних документів, які складені відповідно до встановлених Законом № 996 вимог, та містять відомості про господарську операцію, за якою складається така податкова накладна. При цьому слід зазначити, що Порядком № 1307 не передбачено зазначення у податковій накладній у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» коду товару згідно з УКТ ЗЕД, оскільки для відображення інформації про такий код товару згідно з УКТ ЗЕДу податковій накладній передбачено окрему графу.

З питання правильності оформлення первинних документів (зокрема, видаткової накладної) платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина 2 статті 6 Закону№ 996).

Щодо питання 2

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Таким чином, якщо інформація, зазначена у податковій накладній, відповідає даним бухгалтерського обліку, сформованим на підставі первинних документів, то сума ПДВ, зазначена у такій податковій накладній, може бути включена до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.