Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.08.2021 р. № 3017/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо прийняття рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах.

За 2018 рік платник отримав дохід більше ніж 20 млн.грн., тому з
2019 року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями) подавалася щоквартально з коригуванням фінансового результату до оподаткування на податкові різниці.

В 2020 році дохід підприємства не перевищив 40 млн.грн.,  було прийнято рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування. Декларація за 2020 рік подана з коригуванням, з Додатком РI до Декларації, в якій відображені коригування в п. 2.1.2 в розділі «Резерв сумнівних боргів».

У платника виникло питання: чи може ТОВ подати уточнюючу Декларацію до Декларації за 2020 рік без застосування податкових різниць, відповідно без Додатка РI до Декларації.

Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу).

Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм Кодексу, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.

Тобто, платник податку, який за результатами податкового (звітного) 2019 року мав дохід, що перевищував 20 млн. грн., подавав Декларації за звітні періоди – І квартал, півріччя, три квартали 2020 року та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами 2020 року граничної межі обсягу доходів (40 млн. грн.) має право за цей звітний рік прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень та який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу), але помилково відобразив податкові різниці за цей період в Додатку PI до Декларації, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу), подавши уточнюючу Декларацію, зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та задекларувавши показники Декларації без податкових різниць (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.