Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.08.2021 р. № 3048/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг за сервісними контрактами та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює реалізацію автомобілів, шляхом укладення дилерських договорів із підприємствами-дилерами (платниками ПДВ). При цьому Товариство планує організувати додаткове сервісне обслуговування для власників автомобілів через мережу офіційних дилерів, шляхом продажу таким власникам сервісного контракту.

Під сервісним контрактом розуміється послуга, яка придбавається власником одночасно з придбанням нового автомобіля, або послуга, яка придбавається окремо до автомобіля з пробігом від 1 км. до 15000 км. протягом першого року з дати придбання такого автомобіля на території України.

У рамках реалізації сервісного контракту Товариство планує укласти додаткову угоду із дилерами на продаж пакетів додаткового сервісного обслуговування, згідно з умовами якої:

дилер бере на себе зобов’язання укладати із власниками автомобілів від свого імені відповідні договори про додаткове сервісне обслуговування автомобіля та реалізовувати автомобілі з опцією (додаткове сервісне обслуговування), а також виконувати роботи з такого обслуговування;

Товариство бере на себе зобов’язання організувати здійснення додаткового сервісного обслуговування власників автомобілів через мережу офіційних дилерів, а також прийняти та компенсувати вартість вказаних вище робіт. 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі −                          Закон № 996)).

Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та            підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що належать до складу податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Отже, з урахуванням вищезазначеного, податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо оподаткування ПДВ операції дилера з постачання послуг із додаткового сервісного обслуговування автомобіля власнику

Операція дилера (платника ПДВ) з постачання послуг із додаткового сервісного обслуговування автомобіля власнику підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

За такою операцією дилер (платник ПДВ) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» (а саме: на дату перерахування власником (покупцем) грошових коштів на банківський рахунок дилера як оплати вартості послуг або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання дилером послуг власнику (покупцю)) та скласти податкову накладну на власника автомобіля і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

 База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Щодо оподаткування ПДВ операції Товариства з постачання послуг із організації додаткового сервісного обслуговування автомобіля дилеру

Операція Товариства з постачання послуг із організації додаткового сервісного обслуговування автомобіля дилеру підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

За такою операцією Товариство зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» (а саме: на дату перерахування дилером грошових коштів на банківський рахунок Товариства як оплати вартості послуг або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання Товариством послуг дилеру (покупцю)) та скласти податкову накладну на дилера і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для дилера (платника ПДВ) на включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту.

 База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).