Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.08.2021 р. № 3065/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                                    щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції і послуг (робіт) із розробки (доопрацювання) програмної продукції та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є оператором послуг мобільного рухомого зв’язку.

Товариство (покупець/замовник) має укладені з іншим суб’єктом господарювання (постачальником/виконавцем) договори на постачання:

програмної продукції (у вигляді примірників) разом із переходом (відчуженням) усіх прав інтелектуального власності на таку програмну продукцію;

робіт із доопрацювання програмної продукції, яка належить Товариству (покупцю/замовнику). При цьому суб’єкт господарювання (постачальник/виконавець) набуває право інтелектуальної власності на результати доопрацьованої програмної продукції у процесі її розробки (до дати підписання акта приймання-передачі результатів робіт) та у подальшому передає Товариству (покупцю/замовнику) таке право за актом приймання-передачі результатів робіт.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 418 ЦКУ право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається ЦКУ та іншим законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 433 ЦКУ, комп'ютерна програма є твором, а отже, об'єктом авторського права (права інтелектуальної власності).

Правила та умови розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (у тому числі використання об'єкта права інтелектуальної власності) визначено Главою 75 ЦКУ.

Статтею 1107 ЦКУ визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.

У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Законами України від 23 березня 2000 року № 1587-III «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» та від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» визначено, що комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі −           Закон № 996)).

Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та  підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» − «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг − код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з  УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Підпунктом 2 пункту 16 Порядку № 1307 передбачено, що ДПС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному вебпорталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ. Довідник умовних кодів товарів (далі – Довідник), які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html.

Зокрема, згідно з Довідником умовних кодів товарів для програмної продукції встановлено умовний код товару – 00502.

Отже, дані податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної формуються на підставі первинних документів, які у свою чергу повинні відповідати умовам цивільно-правового договору у межах якого здійснюється операція з постачання товарів/послуг.

Пунктом 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Для цілей пункту 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ до програмної продукції відносяться:

результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;

будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

криптографічні засоби захисту інформації.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 № 536 (далі − УПК № 536), крім положень УПК № 536, якими було роз’яснено правила оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції, що були чинними до 01.01.2015, а також в Узагальнюючих податкових консультаціях, затверджених наказами Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 842 та від 27.04.2021 № 238.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що не має значення кількість етапів постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до кінцевого покупця (споживача), якщо на цих етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію. На всіх етапах в ланцюгу постачань програмної продукції операції з такого постачання звільняються від ПДВ.

Щодо питань 1 і 3

Оскільки в описаному прикладі відбувається перехід майнових прав інтелектуальної власності на програмну продукцію від суб’єкта господарювання (постачальника) до Товариства (покупця), то, відповідно, операція суб’єкта господарювання (постачальника) з постачання програмної продукції Товариству (покупцю) звільняється від оподаткування ПДВ.

За такою звільненою від оподаткування ПДВ операцією суб’єкт господарювання (постачальник) зобов’язаний скласти податкову накладну на Товариство (покупця) і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. У графі 3.1 такої податкової накладної суб’єкту господарювання (постачальнику) необхідно зазначити умовний код товару – 00502.

Відображення суб’єктом господарювання (постачальником) у податковій накладній, складеній за операцією з постачання програмної продукції, іншого коду товару ніж встановлений у Довіднику умовних кодів товарів для програмної продукції не впливає на зміну режиму оподаткування ПДВ. Водночас, у разі допущення такої помилки суб’єкту господарювання (постачальнику) необхідно її виправити, шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної та його реєстрації в ЄРПН.

Щодо питання 2

Оскільки в описаному прикладі суб’єкт господарювання (виконавець) набув майнових прав інтелектуальної власності на результати розробленої (доопрацьованої) програмної продукції у процесі її розробки (доопрацювання) та надалі передає таке право Товариству (замовнику), то постачання суб’єктом господарювання (виконавцем) робіт із розробки (доопрацювання) програмної продукції Товариству (замовнику) за своєю фактичною сутністю розглядається як операція з постачання програмної продукції, яка підлягає звільненню від оподаткування ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).