Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.08.2021 р. № 3133/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодо порядку відображення показників у податковій звітності з ПДВ у разі виправлення помилки,допущеної при складанні податкової накладної в індивідуальному податковому номері покупця чи у даті складання податкової накладної,  та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, при складанні податкової накладної було допущено помилки при заповненні індивідуального податкового номера (далі –ІПН) покупця та/або даті складання податкової накладної. Зазначені помилки було виправлено шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної та складання нової податкової накладної із зазначенням правильного ІПН покупця / дати складання.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -  ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Зазначеним пунктом також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній, якими, зокрема, є дата складання податкової накладної та індивідуальний податковий номер покупця.

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні,  у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних визначено пунктами 21 - 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Таким чином, для виправлення помилки, допущеної в даті складання податкової накладної та/або ІПН покупця, платнику податку необхідно:

скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, у якому вивести в нуль її показники;

скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, у якій зазначити вірнудату складання (яка відповідає даті виникнення податкових зобов’язань)та/або ІПН покупця.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 ПКУ, згідно з пунктом 50.1 якої  у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма та порядок заповнення декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 21).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість,  затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункти 9, 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» та надалі наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 01.03.2021 № 131 (далі – Наказ № 131), зокрема,  форму декларації та додатків до неї викладено у новій редакції (далі – форма, визначена  Наказом № 131). Починаючи зі звітного (податкового) періоду березень 2021 року декларація подається за формою, визначеною Наказом № 131.

Слід зазначити, що декларація за формою, визначеною Наказом № 131, не містить додатків 1 та 5 за формою, чинною до внесення змін Наказом № 131 (далі – попередня форма). При цьому  у додатку 1 до декларації за формою, визначеною Наказом № 131, об’єднано більшість показників додатків 1 та 5 до декларації за попередньою формою.

Так, у додатку 1 до декларації за попередньою формою наводився розрахунок коригування сум податку на додану вартість, у додатку 5 - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та періодів складання відповідних податкових накладних.

У податковій звітності за формою, визначеною Наказом № 131, у додатку 1 до декларації зазначаються відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування.

Щодо питання 1

Зважаючи на те, що чинна (починаючи з 01.03.2021) форма додатків 1 і 5 до податкової декларації з ПДВ містить показники, відмінні від тих, що містилися у додатках 1 і 5 до декларації за попередньою формою (яка була чинна у податковий період, який підлягає уточненню), відповідні уточнені показники потрібно вписувати до відповідних за змістом рядків додатку 1 до декларації за чинною формою. Якщо допущено помилки у показниках додатків 1 і 5 до декларації за попередньою формою, які не містяться у додатку 1 за чинною формою, то такі показники не можуть бути уточнені.

Щодо питання 2

Податкові зобов’язання за операцією з постачання товарів/послуг мають бути відображені в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли, на підставі первинних документів, складених за такою операцією. У додатках до декларації, у яких передбачено відображення даних, зазначених у податкових накладних, мають бути вказані дані згідно із податковою накладною, складеною на підставі первинних документів.

Інформація, зазначена у податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, і розрахунку коригування до неї, не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.