Головне управління ДПС у Львівській області за результатами розгляду запиту на отримання індивідуальної податкової консультації щодо отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при прийманні оплати за товар через мережу інтернет за допомогою системи LigPay, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, повідомляє наступне.
Фізична особа – підприємець Дяків Т.В. (далі – підприємець) знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи, перевищила граничний обсяг доходу, встановлений Кодексом, та здійснює діяльність у сфері торгівлі.
Відповідно до тексту звернення, підприємець планує реалізацію поліграфічної продукції власного виробництва та просить надати роз’яснення на наступні питання:
Відповідь на питання 1.
Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265.
Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, операції здійсненні за допомогою платіжного сервісу LiqPay АКБ «Приватбанк», що призначений для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі Інтернет за допомогою банківських платіжних карток, у випадку його застосування Вами, як запропонованого покупцям способу оплати товарів, в межах договорів купівлі – продажу,підпадають під визначення розрахункової операції у розумінні Закону № 265.
Відповідь на питання 2.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 № 2346-III
«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ, в тому числі дистанційно.
Інтернет – банкінг це загальна назва технології дистанційного банківського обслуговування, що надає доступ до рахунків і операцій по ним. За своєю суттю не може бути будь-яким, а стає доступним при використанні реквізитів розрахункового рахунку,є аналогічним здійсненому за допомогою відділень банківських установ та не потребує застосування РРО та/або ПРРО, оскільки не має ознак розрахункової операції у розумінні Закону № 265.
Тобто, Інтернет – банкінг фактично є технологією дистанційного банківського обслуговування,не може бути віднесений до платіжних інструментів, а відтак не є електронним платіжним засобом у розумінні законодавства. Наголошуємо, що Закон № 265 не містить визначення зазначеного поняття.
Відповідь на питання 3.
Відповідно до листа Національного банку України від 13.01.2021
№ 57-0010/2314, LiqPay відноситься до сервісів переказу коштів.
Сервіс переказу коштів LiqPay створений АКБ «Приватбанк» для надання можливості споживачам здійснити оплату товару (послуг), зокрема дистанційно, з використанням електронних платіжних засобів, емітованих банками у вигляді платіжних карток, за допомогою їх реквізитів.
Отже, сервіс переказу коштів LiqPay, від АКБ «Приватбанк», не є платіжним інструментом в розумінні банківського законодавства, а відтак не може бути віднесений до електронних платіжних засобів.
Відповідь на питання 4.
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Інтернет – торгівля – це вид господарської діяльності, що здійснюється у сфері торгівлі. За своєю сутністю не може вважатись операцією, яка вимагає проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО, та не передбачає виникнення обов’язку лише відповідно зареєстрованого КВЕД.
Окремо зазначаємо, що обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Відповідь на питання 5.
Якщо, згідно з умовами укладеного між Вами та службою доставки договору, Ви передаєте товари для доставки споживачу і така служба доставки зобов’язана передати споживачу право власності на них, в межах договору купівлі – продажу, заключеного Вами із споживачем, то саме служба доставки зобов’язана видати такому споживачу відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товарів, а Вам, як продавцю, не потрібно дублювати дії служби доставки, в частині застосування РРО та/або ПРРО.
Щодо визначення понять банківської термінології в частині належної класифікації понять Інтернет – банкінгу, платіжних систем, платіжних сервісів та дистанційного банківського обслуговування, пропонуємо звернутися до Національного банку України для отримання повної та вичерпної відповіді, відповідно до його компетенції.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |