Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2021 р. № 3248/ІПК/08-01-07-09-13

Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації, з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій,  і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Згідно із запитом фізична особа-підприємець (далі-підприємець) перебуває на загальній системі оподаткування. Основний вид діяльності згідно КВЕД 56.10 - дiяльнiстьресторанiв, надання послуг мобiльного харчування. Підприємець має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та планує реалізовувати пиво та сидр на розлив без споживання на місці торгівлі.  Пиво від постачальника планує отримувати у кегах З0 л. та 50 л. (код УКТ ЗЕД 2203 00 10 00), сидр від постачальника планує отримувати у кегах З0 л. та 50 л. (код УКТ ЗЕД 2206 00 31 00).

Підприємець просить надати роз’яснення щодо коду УКТ ЗЕД який необхідно  відображати у фіскальному касовому чеку, якщо таке пиво планується реалізовувати в роздріб покупцям на розлив без споживання на місці торгівлі (в стаканах 0,3 л., 0,5 л. та в пляшках 0,5л., 1,5 л., 2 л.)?

Який код УКТ ЗЕД необхідно відображати у фіскальному касовому чеку, якщо такий сидр планується реалізовувати в роздріб покупцям на розлив без споживання на місці торгівлі (в стаканах 0,3 л., 0,5 л. та в пляшках 0,5л., 1,5 л., 2 л.)?

Чи має право підприємець самостійно на власний розсуд змінювати код товару УКТ ЗЕД та продавати на розлив без споживання на місці торгівлі пиво та сидр зі зміненим кодом УКТ ЗЕД?

Чи можливо в такому :випадку ідентифікувати товар і операцію постачання?

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Згідно з ст. 1 Закону № 481:

роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Статтею 11 Закону № 481 визначені вимоги до маркування алкогольних напоїв та передбачено, що розлив алкогольних напоїв здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями скляну тару.

Стаття 15-3 Закону № 481 визначає обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі (п. 11 ст. 15-3 Закону №481).

Продаж вин з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 до 600 л дозволяється суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) первинного та змішаного виноробства виключно за місцем розташування таких суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) у межах адміністративно-територіальних одиниць (міст, селищ, сіл) із сплатою акцизного податку у розмірі, встановленому Кодексом, якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію. Річні обсяги продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не можуть перевищувати 20 відс. від річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Відповідно до п. 3.5 розділу 3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219 під час обслуговування в закладах (підприємствах) ресторанного господарства за бажанням споживачів алкогольні напої можуть бути продані на винос у відповідній упаковці.

Виходячи з  вищенаведеного, реалізовувати пиво та сидр на розлив без споживання на місці торгівлі, діючим законодавством не передбачено. Згідно з ст. 15-3 Закону № 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів.

Законом України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно з абзацом десятим п. 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (далі – Порядок  № 547) суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг), обліку їх кількості та розміру (ставки) податків та зборів, встановлених чинним законодавством.

Також відповідно до п. 2 розділу ІІ Положенням про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити такий обов’язковий реквізит як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже суб’єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, має використовувати режим програмування найменування товарів і зазначати код товарної підкатегорії товару згідно з УКТ ЗЕД у фіскальному касовому чеку на товар.

Код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару.

Отже, при проведенні роздрібної торгівлі пивом, сидром на розлив у фіскальному касовому чеку має, зокрема, зазначатися найменування пива, сидру, його ціна за одиницю виміру та кількість, а також код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у накладній постачальника такого товару.

Слід зазначити, що відповідно до групи 22 Алкогольні і безалкогольні напої та оцет розділу IV Закону України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про митний тариф України» пиво із солоду (солодове), у посудинах місткістю 10 л або менше і у посудинах місткістю більше як 10 л , сидр у посудинах місткістю 2 л або менше і у посудинах місткістю більше як 2 л мають різні коди.

Отже, при роздрібному продажу пива, сидру, які розфасовані виробником у посудинах більше як 10 л (30 л або 50 л), у фіскальному касовому чеку РРО необхідно зазначати код його товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а не пива або сидру які фасується у посудинах місткістю менше 10 л або пляшки по 0,5 л.

При придбанні покупцем певної кількості пива або сидру наприклад, 0,3 чи 0,5 л, у фіскальному касовому чеку має бути зазначено його найменування, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у супровідних документах.

Таким чином, облік, продаж та можливе повернення постачальнику пива, сидру, які були придбані підприємцем у кегах (тарі) 30 та/або 50 літрів, має супроводжуватись зазначенням в документах, що підтверджують здійснення наведених операцій,  УКТ ЗЕД, який відповідає супровідним документам виробника (постачальника), що свідчить про походження такого товару і є підставою для його обліку.

Виходячи з вищенаведеного повідомляємо, що реалізовувати пиво та сидр на розлив без споживання на місці торгівлі, діючим законодавством не передбачено.

При роздрібному продажу пива, сидру, які розфасовані виробником у посудинах більше як 10 л (30 л або 50 л), у фіскальному касовому чеку РРО необхідно зазначати код його товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а не пива або сидру які фасується у посудинах місткістю менше 10 л або пляшки по 0,5 л. При дотриманні зазначених норм законодавства можливо ідентифікувати товар і операцію постачання.

При придбанні покупцем певної кількості пива або сидру наприклад, 0,3 чи 0,5 л, у фіскальному касовому чеку має бути зазначено його найменування, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у супровідних документах. Самостійно на власний розсуд змінювати код товару УКТ ЗЕД та продавати на розлив без споживання на місці торгівлі пиво та сидр зі зміненим кодом УКТ ЗЕД діючим законодавством не передбачено.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.