Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.08.2021 р. № 2989/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо питань оподаткування інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до наданої інформації, товариство планує здійснити інвестиції за кордон шляхом придбання цінних паперів іноземних емітентів за участю іноземної фінансової установи (іноземного брокера). З метою недопущення помилок щодо обліку доходів та витрат на підставі отриманих від іноземного брокера електронних звітів (виписок), для правильного розрахунку фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування, у заявника виникають питання:

1. Чи є наданий товариству за результатом укладання угод з купівлі-продажу іноземних цінних паперів електронний звіт (звіт у вигляді файлу) іноземного ліцензованого брокера, складений відповідно до законодавства іноземної держави, де здійснюється інвестиція, первинним документом для бухгалтерського обліку господарської операції?

2. Чи є наданий товариству за результатом укладання угоди з іноземними цінними паперами електронний звіт (звіт у вигляді файлу) іноземного ліцензованого брокера, складений відповідно до законодавства іноземної держави, де здійснюється інвестиція, належним підтвердженням витрат понесених на придбання інвестиційного активу (іноземних цінних паперів)?

3. Чи є активом ІСІ іноземні цінні папери, які придбані за участю іноземної інвестиційної фірми (іноземногоброкера) із дотриманням вимог законодавства країни, в якій здійснюються операції, та які будуть підтверджені відповідними електронними звітами (виписками) і обліковуватимуться на рахунку товариства, відкритому у такого іноземного брокера?

4. Чи звільняється від оподаткування згідно п.п. 141.6.1
п. 141.6 ст. 141 Кодексу дохід товариства, отриманий як дохід від операцій з іноземними цінними паперами за участю іноземної інвестиційної фірми (іноземного брокера) із дотриманням вимог законодавства країни, в якій здійснюються операції, та які будуть підтверджені відповідними електронними звітами?

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹Кодексу до функцій контролюючих органів, віднесено, зокрема, наданняіндивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України           від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

 Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, (зі змінами та доповненнями).

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг»зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851).

Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа (частина перша ст. 5 Закону № 851).

Згідно зі ст. 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року   № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Враховуючи вимоги Закону № 996, Закону № 851 та Закону № 2155  відповідний електронний документ набуває статусу первинного документа, що засвідчує факт здійснення господарської операції, після належним чином його оформлення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Отже, первинні документи складаються відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Таким чином, питання оформлення первинних документів в електронній формі, зберігання та використання у господарській діяльності електронних документів, організації електронного документообігу для ведення бухгалтерського обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питань 3, 4

Пунктом 1 частини першої ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080) встановлено, що активи ІСІ - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених цим Законом, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру (п. 13 частини першої ст. 1 Закону № 5080).

Відповідно до частини першої ст. 48 Закону № 5080 активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством.

Пунктом 1 розділу ІІ «Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2013 № 1753, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2013 № 1689/24221, встановлено, що  активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування.

Згідно із частиноюдвадцять четвертою ст. 48 Закону № 5080 активи інституту спільного інвестування не можуть включати:

1) цінні папери, випущені компанією з управління активами, зберігачем активів інституту спільного інвестування, депозитарієм, оцінювачем майна інституту спільного інвестування та аудитором (аудиторською фірмою) такого інституту спільного інвестування;

2) цінні папери, випущені пов’язаними особами компанії з управління активами, зберігача активів інституту спільного інвестування, депозитарію, оцінювача майна інституту спільного інвестування та аудитора (аудиторської фірми) такого інституту;

3) цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб, не допущені до торгів на жодній з провідних іноземних бірж, перелік яких визначається Комісією;

4) цінні папери інших інститутів спільного інвестування;

5) облігації підприємств, іпотечні облігації та облігації місцевих позик, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню, визначеному уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством за Національною рейтинговою шкалою, на суму більш як 20 відсотків вартості активів інституту спільного інвестування;

6) кошти і банківські метали, розміщені на поточних і депозитних рахунках у банках, кредитний рейтинг яких не відповідає інвестиційному рівню, визначеному уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством за Національною рейтинговою шкалою, на суму більш як 20 відсотків вартості активів інституту спільного інвестування;

7) векселі та ощадні (депозитні) сертифікати на суму більш як 10 відсотків вартості активів інституту спільного інвестування, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Комісії;

8) товаророзпорядчі цінні папери, заставні;

9) сертифікати фондів операцій з нерухомістю;

10) приватизаційні цінні папери;

11) договори про участь у фонді фінансування будівництва.

Вимоги пунктів 2, 3, 5 - 9 цієї частини не застосовуються до венчурних фондів.

Відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Отже, доходи від здійснення операцій з іноземними цінними паперами звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств лише у випадку, якщо такі цінні папери перебувають у власності такого ІСІ та є активами спільного інвестування у розумінні положень Закону № 5080.

Пунктом 30 частини другої ст. 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» встановлено, що до основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, відноситься встановлення вимог щодо здійснення діяльності компаній з управління активами та ІСІ, у межах, визначених Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

Отже, з питань правомірності віднесення іноземних цінних паперів до активів ІСІ, а також для підтвердження відповідності здійснюваних ІСІ операцій вимогам Закону № 5080 та нормам Положення доцільно звернутись до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).