Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2021 р. № 3177/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Підприємства  стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

У зверненні Підприємство зазначає, що є державним стратегічним підприємством, суб’єктом літакобудування. Основним видом діяльності підприємства є надання послуг з ремонту авіаційних двигунів до турбореактивних літаків-винищувачів. Крім того, Підприємство здійснює експорт послуг з ремонту авіаційної техніки.

На території Підприємства функціонує склад паливно-мастильних матеріалів, частина якого виведена з експлуатації у зв’язку з модернізацією (ремонт резервуарів, обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами- лічильниками). Введеними в експлуатацію є лише резервуари загальною ємністю 200 м³.

На підприємстві функціонує транспортний цех. Заправка автомобілів пальним здійснюється на АЗС за талонами, що придбані згідно відповідних договорів.

З огляду на той факт, що протягом 2020 року Підприємством було придбано пального в обсягах, що не перевищують 1000,0 м³, станом на сьогодні

Підприємство не є розпорядником акцизного складу.

Проте, для виконання зобов’язань у 2021 році за договорами, що укладені на внутрішньому та на зовнішньому ринках збуту, Підприємство потребує придбання авіаційного палива у обсягах, що можуть перевищувати 1000,00 м³.

З огляду на зазначене вище, Підприємство запитує:

1. Чи входить в обсяги 1000 м³, що згідно п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу регламентують поняття того, що не є акцизним складом, пальне, що придбавається за талонами, смарт-картками, скретч-картками за умови, що на підприємстві введені в експлуатацію резервуари для зберігання пального в обсягах 200 м³?
2. Чи входить в обсяги 1000 м³, що згідно п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу регламентують поняття того, що не є акцизним складом, пальне, що придбавається за договорами-купівлі продажу підприємством, яке не зареєстроване розпорядником акцизного складу, а зберігається у орендованих резервуарах на території акцизного складу, розпорядником якого є орендодавець,        за умови, що на підприємстві введені в
   експлуатацію резервуари для зберігання пального в обсягах 200 м³?
3. Підприємство, яке не є розпорядником акцизного складу, транспортним засобом перевозить пальне з території орендованого акцизного складу на свою територію та заливає пальне у паливні баки як ємності для зберігання пального безпосередньо в обладнанні чи пристроях. Якими первинними документами підприємство може підтвердити фізичний рух палива від постачальника до орендодавця та від орендодавця на свою територію?

До зазначених запитань.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема але не виключно:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Розпорядником акцизного складу є зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу за умов якщо:

не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки;

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів;

отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним).

Отже, пальне, отримане на АЗС не входить до обсягів пального, яке враховується при визначенні отриманих протягом року 1000 кубічних метрів.

Пунктом 5 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 408, передбачено, що до реєстру платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів:

ідентифікаційні дані:

для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

для юридичних осіб, що уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання і внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Кодексу;

реєстраційні дані - дата реєстрації особи як платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного податку / акцизного складу;

дані про акцизні склади - дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад.

Приміщення або територія на якій здійснюється навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального не може бути одночасно у користуванні декількох суб’єктів господарювання, а тому у разі оренди  приміщення, яке відноситься до акцизного складу суб’єкта господарювання, який є його розпорядником (орендодавець), орендодавець зобов’язаний внести відповідні зміни щодо реєстрації акцизного складу – скасування реєстрації, шляхом подання Заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за формою № 1-АКПС, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2020 року № 729 із значенням дії «ЗМІНИ ВІДОМОСТЕЙ ПРО АКЦИЗНИЙ(І) СКЛАД(И))».

В свою чергу  орендар, якщо він підпадає під визначення платника акцизного податку з реалізації пального та/або є розпорядником акцизного складу, тобто приміщення яке він орендує, зобов’язаний подати Заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за формою № 1-АКПС із зазначенням дії «РЕЄСТРАЦІЯ АКЦИЗНОГО(ИХ) СКЛАДУ(ІВ)».

Крім цього орендар та орендодавець мають подати до органу ліцензування інформацію про зміну  відомостей, наданих під час подання заяви та документів на отримання ліцензії.

Якщо Підприємство згідно описаної схеми господарської діяльності зберігає пальне у приміщенні (або на території), яке  орендоване у інших суб’єктів господарювання та отримує  протягом календарного року пальне в загальних обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (за виключенням пального, придбаного на роздрібних АЗС за талонами, смарт-картками, скретч-картками), то такий склад набуває статусу акцизного складу і відповідно Підприємство буде розпорядником акцизного складу, а його територія - акцизним складом, незалежно від об’ємів резервуарів, а також умов  користування ними (власних чи орендованих).

У випадку, якщо Підприємство буде розпорядником хоча б одного акцизного складу, то всі інші території є акцизним складом не залежно від об’єму резервуарів.

Разом з цим, до звернення Підприємства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій, що не дає змоги надати остаточну відповідь.

Поряд з цим інформуємо, що відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.