Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2021 р. № 3149/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення від … щодо практичного застосування норм  законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно із п. 4 частини першої ст.  4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом  № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску(п.3 частинипершоїст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до частинип'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдинийвнесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі
22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 базинарахуванняєдиноговнеску.

Пунктами 1 та 4 частинидругої ст. 6 Закону № 2464 визначено, щоплатникєдиноговнеску зобов’язанийсвоєчасно та в повномуобсязінараховувати, обчислювати і сплачуватиєдинийвнесок, подаватизвітність до контролюючого органу за основниммісцемобліку в порядку та строки, визначенізаконодавством.

Згідно з даними ІС «Податковий блок» у Вас відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.