Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2021 р. № 3221/ІПК/99-00-04-03-01-06

Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що на підставі рішення Харківської міської ради (далі – Рішення, Рада) має на праві господарського відання нежитлові приміщення як частини в об’єктах нерухомого майна, що перебувають у користуванні декількох користувачів (далі – Об’єкти) та розташовані на земельних ділянках, право щодо яких Підприємством не оформлено (далі – Ділянки).

Підприємство без надання копії Рішення та, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо наявності обов’язку зі справляння Плати за такі Ділянки.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу України) користування землею у двох формах – земельного податку, який справляється власниками та постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.72 та п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Враховуючи те, що Об’єкти надано на праві господарського відання, то право власності або користування Ділянками у Підприємства не виникає та немає підстав для справляння Плати за такі Ділянки.

Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець).

Оскільки Рада своїм Рішенням надала Об’єкти у господарське відання, то таке Рішення має передбачати умови щодо укладання цивільно-правових угод з оренди таких Об’єктів.

Питання щодо порядку компенсації плати за користування Ділянками під Об’єктами слід урегулювати такими угодами, які не є об’єктами регулювання Кодексом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).