Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2021 р. № 3232/ІПК/26-15-24-19-12

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), розглянуло звернення та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Платник податку просить надати податкову консультацію щодо сплати за наслідками 2020 року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що єдиний внесок за неї сплачував роботодавець, а також щодо необхідності подання податкової декларації про майновий стан і доходи за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначено пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464.

Зауважуємо, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників, який набрав чинності з 01 січня 2021 року:

- пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 викладено в такій редакції:

«2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5¹ частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску»;

• статтю 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою такого змісту:

«6. Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Враховуючи викладене, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками,  звільняються від сплати за себе єдиного внеску з 01 січня 2021 року.

Разом з тим, за 2020 рік платник єдиного внеску, визначений у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити його у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на відсутність доходу від здійснення такої діяльності та наявність трудових відносин з роботодавцем.

Крім того, повідомляємо, що з 01 січня 2021 року також набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859», згідно з яким внесено зміни, до «форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», в якій передбачено додаток ЄСВ 1 «Розрахунок  сум нарахованого доходу застрахованих осіб та  суми нарахованого єдиного внеску», податкова декларація про майновий стан і доходи у редакції цього наказу подається за податковий звітний період 2021 року, тобто з  01 січня 2022 року.        

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.