Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2021 р. № 3237/ІПК/20-40-24-06-09

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянуло Ваш запитна отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), з урахуванням фактично викладених обставин, у межах компетенції повідомляє таке.

Платник податків у зверненні повідомив, що здійснює адвокатську діяльність та з 04 червня 2018 року по квітень 2021 року була найманим працівником на підприємстві. Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності нараховувати і сплачувати єдиний внесок за себе у періоди, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (ст. 12 Закону № 5076).

Згідно з нормами пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (у редакції, що діяла до 01 січня 2021 року)єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність нараховувався на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягав обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не могла бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник був зобов’язаний самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не могла бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З 01.01.2018 Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 внесено зміни, а саме, для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, у розумінні Закону № 2464 (у редакції, що діяла до 01 січня 2021 року) роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядалися як окремі платники єдиного внеску та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, була зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

Разом з тим повідомляємо, що Законом України від 13.05.2020 № 592-IX Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників доповнено ст. 4 Закону № 2464 частиною шостою такого змісту: особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Ці зміни набули чинності з 01 січня 2021 року.

Тобто, з 01 січня 2021 року платник єдиного внеску, який має основне місце роботи, звільняється  від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особу у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

При цьому, за період з 04 червня 2018 року до01 січня 2021 року, платник єдиного внеску визначений у ст. 4 Закону № 2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язанийвизначити базу нарахуванняєдиноговнеску та сплатити суму внеску у розмірі не меншемінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявністьтрудовихвідносин з роботодавцем.

При цьому, Законами України від 17 березня 2020 року № 533-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 533) та від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) внесені зміни до розділу VIII Закону № 2464.

Так, п. 9 прим. 10 розділу VIII Закону № 2464 встановлено, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську діяльність, тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе, у інших періодах 2020 року нарахування та сплата єдиного внеску зазначеними особами здійснюється у загальному порядку, встановленому Законом № 2464.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.