Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2021 р. № 3284/ІПК/06-30-04-01-20

Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області на звернення Ради щодо плати за землю та подання форми 20-ОПП, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Рада проінформувала про набуття у комунальну власність:

земельних ділянок загальною площею 29,3219 га, визнаних судом відумерлою спадщиною (земельні частки (паї), що належали померлим громадянам на підставі Державних актів про право власності на земельні ділянки);

із земель державної власності (землі запасу), переданих ГУ Держгеокадастру у Житомирській області за актом приймання-передачі.

Рада просить надати роз’яснення щодо виникнення у неї обов’язку із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю за землі запасу та резервного фонду.

Відповідно до п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 Кодексу власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.

Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)).

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам відповідно до положень ЗКУ; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до ЗКУ (п.п. «а» – «в» ст. 12 ЗКУ).

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина друга ст. 19 ЗКУ). Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням (частина одинадцята ст. 25 ЗКУ).

Отже, Рада не є землекористувачем у розумінні положень п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до абзацу шостого ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Враховуючи те, що при здійсненні своїх повноважень, передбачених п.п. «а» – «в» ст. 12 ЗКУ, Рада виступає як повноважний представник суб’єкта права власності на землю (територіальна громада), а не як суб’єкт господарювання, то податкові зобов’язання з плати за землю за землі запасу та резервного фонду у Ради не виникають.

Що стосується подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткування або через які проводиться діяльність за формою 20- ОПП, повідомляємо наступне.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Кодексу платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений в розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку).

Таким чином, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, в тому числі, які створені чи відкриті до 2011 року, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).