Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2021 р. № 3296/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи тамає намір для здійснення підприємницької діяльностізалучатинайманих працівниківв різних адміністративно – територіальних одиницях України, нараховувати та виплачувати їм заробітну плату.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію  щодо  порядку сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, подання податковомурозрахункусум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сумутриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), а також щодо необхідності взяття на облік платника податків в контролюючих органах за місцем розташування орендованого нерухомого майна (неосновне місце обліку).

Щодо порядку сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та подання Розрахунку

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 297.3 ст. 297 Кодексу платник єдиного податку виконує передбачені Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуванихподаткомна доходи фізичних осіб

доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу.

Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (далі - БКУ) (п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Згідно з п. 2 ст. 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у податкових органах.

Відповідно до п. 1 ² частини другої ст. 29 БКУ військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Одночасно відповідно до п.п. 1.4 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Згідно з п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Згідно з п. 1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок), заголовна частина Розрахунку містить інформацію про додатки, що є невід’ємною частиною Розрахунку, зокрема, додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має у різних адміністративно – територіальних одиницях орендовані приміщеннядля здійснення господарської діяльності, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники,виконуючи функції податкового агента перераховує (сплачує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також подає Розрахунок з додатком 4ДФ до контролюючого органу за основним місцем обліку (реєстрації), незалежно від місця здійснення підприємницької діяльності.

Щодо необхідності взяття на облік платника податків в контролюючих органах за місцем розташування орендованого нерухомого майна (неосновне місце обліку)

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Кодексу  з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом  Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Кодексу об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків  та порядок подання інформації про об'єкти оподаткування та об'єкти, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, визначено у Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 7.1 розділу VII Порядку № 1588 якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Відповідно до п. 8.1 розділу  VIII Порядку № 1588 платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588).

Отже, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку для здійснення своєї господарської діяльності бере в оренду нерухоме майно, яке розташоване  на території іншої адміністративно - територіальної одиниці ніж основне місце обліку  платника податків, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за місцем розташування орендованого нерухомого майна  (неосновне місце обліку) у відповідному контролюючому органі та повідомити про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.