Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2021 р. № 3299/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків, який планує придбати акції юридичної особи - нерезидента та отримувати дивіденди, просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування в Україні доходів у вигляді дивідендів та застосування відповідних положень Конвенції українсько – американського договору про уникнення подвійного оподаткування, щодо обмежень та особливостей діяльності у зв’язку з відкриттям банківського рахунку у Сполучених Штатах Америки.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу
(п.п. 170.11.1 п. 170.11. ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставка податку на доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється у половинному розмірі ставки, визначеної у п. 167.1 цієї статті, тобто 9 відсотків.

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України
(п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Разом з тим, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі – Конвенція), яка ратифікована 26.05.1995 (Закон України   № 180/95-ВР), і є чинною в українсько-американських  податкових відносинах з 05.06.2000, поширюється на осіб (фізичних та юридичних), які (у розумінні Конвенції)  є резидентами України та США (статті 1, 3, 4), та на прямі податки, одним з яких є податок на доходи фізичних осіб (ст. 2).

Відповідно до положень ст. 10 (Дивіденди) Конвенції ставка оподаткування дивідендів, які отримуться фізичними особами – резидентами України/США,  не повинна перевищувати 15 % від загальної суми виплачених дивідендів.

Статтею 24 (Звільнення від подвійного оподаткування) Конвенції  визначено, що „відповідно до положень та з урахуванням обмежень законодавства кожної Договірної Держави (як це може бути виправлено час від часу без зміни загальних принципів), кожна Держава буде дозволяти своїм резидентам (та у випадку Сполучених Штатів - їх громадянам) як кредит проти податку на доход, прибутковий податок, що сплачується іншій Договірній Державі такими резидентами (та у випадку Сполучених Штатів – також такими громадянами)”. 

Відповідно до положень ст. 24 Конвенції кожна з Договірних Держав – Україна та США, з метою уникнення подвійного оподаткування доходів, повинна застосовувати так званий метод кредиту (заліку), що передбачає зарахування податків, сплачених резидентами цих країн за їх межами, таким чином: якщо резидент однієї Договірної Держави одержує доходи у другій Договірній Державі, які відповідно до положень цієї Конвенції можуть оподатковуватись у другій Державі, перша згадана Держава повинна вирахувати з податку на доходи цього резидента суму податку, сплаченого в цій другій Державі. Ці вирахування, проте, не повинні перевищувати суму податку на такі доходи, нарахованого у першій Договірній Державі за правилами, встановленими її податковим законодавством.

Таким чином, згідно з положеннями ст. 24 Конвенції податок на дивіденди, який відповідно до ст. 10 Конвенції сплачений у США фізичною особою - резидентом України, має бути зарахований при визначенні податкових зобов’язань такої особи в Україні у сумі, яка не повинна перевищувати суму податку, нарахованого згідно з правилами, встановленими українським податковим законодавством.

Звертаємо увагу, що до переліку податків, на які поширюється Конвенція, не віднесено військовий збір.

В Україні порядок зарахування податків, сплачених за її межами, при визначенні бази оподаткування платників податків -  резидентів України, зокрема фізичних осіб, а також надання відповідних документальних підстав для такого зарахування  встановлено положеннями ст. 13 (Усунення подвійного оподаткування) розділу І та розділом IV Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.